February 21st, 2011

Морпіх

ЧорКом познущався з влади через її ставлення до Конституції

Активісти "Чорного Комітету" вчергове "підредагували" вуличні лайтбокси.

"Сьогодні, 21 січня, відбулося засідання «науково-експертної групи з підготовки Конституційної асамблеї» — органу, що створений владою, аби легалізувати чергові зміни до «Основного закону», - сказано на сайті "ЧорКому" (звідки узяті і фото). - Ясна річ, це засідання носить чисто формальний характер.

Влада, що спочатку змінила всю Конституцію, а потім почала вносити зміни до вже зміненої, ніяк не хоче зупинитися. Всім зрозуміло, що на меті цього є повна узурпація влади донецько-калузьким режимом злочинців-комедіантів. Водночас цинічно декларується всенародне обговорення змін, зокрема -

зараз по Києву розвісили лайт-бокси із текстом, що в контексті дій влади звучить брутальним стьобом: «Конституція — не місце для самовираження».

Активісти «Чорного Комітету» під час засідання вище згаданої науково-експертної групи переробили лайт-бокси на «Конституція — не місце для іспражнєнія» й символічно показали, як Янукович та Азаров клали на Конституцію зокрема і думку громадян загалом.

На нашу думку, хай краще діти розмальовують обкладинку Конституції, ніж влада гадитиме всередині".

Collapse )

P.S. Зверніть увагу на те, як грамотно зроблений сам лайтбокс, ще до "редагування" його чоркомівцями. На ньому не було ні державного герба України, ні словосполучення "Конституція України" - лише слово "конституція". Вочевидь, оскільки до задумки авторів провладної реклами входило малювання дитячих "чортиків", вони убезпечилися від долі Гройсмана - звинувачення у нарузі над Конституцією.

Але це означає, що і чоркомівців звинуватити у цьому не вдасться. На їхньому креативі немає ні порнографії, ні наруги над державними символами, бо символів там від початку не було, лише абстрактне слово "конституція" :)
Морпіх

Маски-шоу "Свободи" біля МОН (фото, відео)

Сьогодні, у всесвітній день рідної мови, київська організація ВО "Свобода" провела біля міністерства освіти, науки, молоді та спорту дуже веселу і дотепну театралізовану акцію.
У виставі, яка мала назву "Малоросійські холуї на килимі у кремлівських карликів", "передовики русифікації України, передовики українофобії, передовики п’ятої колони", як назвав їх голова київської "Свободи" Андрій Іллєнко, звітували перед своїми кремлівськими хазяями за пророблену роботу.

До "патріарха Кирила", "Путіна" і "Кіркорова" (як типового представника російської поп-культури) по черзі підходили "Табачник", "Колесніченко" і "Олена Бондаренко". Причому у двох останніх понижче спини були прикріплені символічні сині сідниці з написом "Синьо...опа банда" (натяк на відомий вислів Юрія Михальчишина :) Вони цілували своїм "хазяям" руки і ноги, а також п’ятикутну зірку (замість хреста) у Кирила, і звітували про те, як вони нищать "телячу хохляцьку мову", культуру, історію і самосвідомість "хохлів". Обіцяли зробити пісню "Зайка моя" державним гімном України, бандерівську партію залишити лише в Канаді тощо :)

Але тут бандерівська армія (здоровенний хлопець у камуфляжі із великим дрючком) перейшла Москва-ріку і надавала їм усім по дупі :)

Після спектаклю було кілька недовгих виступів. Юрко Ноєвий казав про те, що весь гуманітарний блок, який очолює Табачник, орієнтований на те, щоб зберегти Україну у полі впливу Росії, - ця дугінська концепція стала офіційною доктриною Росії. Також їхньою метою є захистити майно, добробут і вплив олігархів від революції. Через це вони розколюють опозицію.
Влада хоче, щоб україномовні люди жили у постійній невпевненості і страху і боялись підтримувати будь-які політичні рухи.

Сашко Аронець казав про утиски, але неминучий розвиток української мови.

Під кінець із міністерства вийшов якийсь чиновник і почав розповідати журналістам, що закриття шкіл тощо від міносвіти не залежить. Паралелько Юрко Ноєвий у мегафон піддавав його слова великому сумніву :) А хлопці піднімали над його головою маски то Табачника, а то безпоседньо Путіна :)
В кінці всі дружно скандували "Ганьба холуям!" і "Побачив Табачника - дай йому підср..чника!".

Collapse )


Лінк на це відео: http://www.youtube.com/watch?v=iFgwNJZGcec

Зима

Територія української мови (фото, відео)

Сьогодні, 21 лютого, у всесвітній день рідної мови, хлопці і дівчата з "Молодого руху" провели у парку Шевченка захід під назвою "Територія української мови".

Людей, на жаль, було мало - десь півтора десятки. Тримали власноруч намальовані плакати - "Українською прикольніше!", "Поверніть українську мову в ефір!", "Спілкуйся українською, бо ти того вартий!" та інші. Найкреативнішим був плакат "Мені щастить, коли я шукаю українською" з натяком на пошук у Google.

Поклали квіти до пам’ятника Тарасу. Підкреслили, що найкращим засобом захисту рідної мови є постійне спілкування нею. Письменник Сергій Пантюк виступив з ініціативою створення команди, яка займалася б лише моніторингом порушень у сфері мовного законодавства і юридично-пропагандистським реагуванням на них, і прочитав свого вірша "Елегія про мапу".

Тим, хто читав вірші (а один хлопчина замість вірша розповів анекдот про галичан і Путіна) дарували книжки, зокрема, зібрання праць В’ячеслава Чорновола.

Пізніше хлопці і дівчата мали намір з цими плакатами піти в гості до Табачника, де той збирався провести зустріч з молоддю. Але на цій акції я вже не змогла бути.

Collapse )


Лінк на це відео: http://www.youtube.com/watch?v=yP6pXhonLmU

Морпіх

Леся Оробець «Роль соціальних медіа та Інтернет-активістів в умовах авторитарної держави».

Викладаю обіцяний конспект лекції Лесі Оробець на Lviv Social Media Camp, відео її виступу і фото.
Це була неймовірно цікава лекція, яку було важко конспектувати. Леся швидким, впевненим голосом без відволікань на несуттєві подробиці безперервно подає факти – для того, щоб записати все, треба було б робити стенограму :)
Фотографій забагато, бо вона фотогенічна, а в мене зараз нема сил відбирати :)



http://www.youtube.com/watch?v=xe2IwxXmiPI

Конспект лекції Лесі Оробець «Роль соціальних медіа та Інтернет-активістів в умовах авторитарної держави».

Уявіть собі, що в одному з великих міст вашої держави відбуваються масові акції протесту, наприклад, через підвищення цін і урізання зарплатні. Все місто протестує, перекривають залізну дорогу, беруть штурмом телеграф, пошту, органи центральної влади – і після цього відбувається розстріл маніфестантів. Є жертви, є засуджені, все місто ходить на допити.

Ви можете собі уявити, що ви, живучи в іншому місті, про це не знаєте? Не можете, бо ви люди іншої епохи.

Так ось, коли я про цю подію написала у 98-му році, пишучи олімпіаду з правознавства (мені трапилось питання «Приклади порушення прав людини»), то вчитель з історії і правознавства, який перевіряв мою роботу, сказав, що я все вигадала. І лише потім, коли я подавала зі своїм викладачем на апеляцію, ми підняли матеріали і довели, що так все і було.

Collapse )