August 25th, 2010

Морпіх

Патріарх Філарет нагородив Олега Тягнибока (фото, відео)



Сьогодні, 25 серпня, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет нагородив голову ВО "Свобода" Олега Тягнибока орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня - "За заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви".

(Думаю, не останню роль тут зіграла чітка позиція свободівців щодо Почаївської лаври і теплий прийом ними московського патріарха Кирила :)

Розмова між патріархом Філаретом і Олегом Тягнибоком була дуже теплою і на диво відвертою. Покритикували владу і московську церкву. Пораділи (особливо патріарх) з приводу багатолюдної ходи на День хрещення Русі. Казали про відродження віри і національного духу, і все це по-простому, з посмішками і великим оптимізмом.
Олег Тягнибок подарував патріарху дві великі ілюстровані книги, одна з них - "Дерев’яна скульптура Галичини" (як сказав О.Тягнибок, ця скульптура, звісно, більше у католицькій традиції, але простежуються і впливи Великої України).
Вручаючи нагороду, Патріарх побажав Тягнибоку, "щоб ваша партія набирала силу", а під кінець благословив свободівців на участь у місцевих виборах.

Collapse )

На Покрову-2006

Правда про убивство в Одесі


(По-русски читать тут)
Друзі, сьогодні мені було маленьке випробування на міцність і професійну чесність.
Весь Інтернет гуде історією про те, що у День Незалежності в Одесі "антіфа" зарізали ножем хлопця-націоналіста Романа Трачьова - другого українського націоналіста після Максима Чайки.

Я співчувала хлопцеві, але не поспішала висвітлювати цю історію, бо підозрювала, що це могла бути звичайна п’яна сутичка, не пов’язана з політикою.
Тим більше, що сьогодні при мені Олег Тягнибок телефонував голові одеської "Свободи" Павлові Кириленку, і той сказав, що одеські свободівці тих двох "правих" хлопців не знають.
Але сьогодні знайомі з правого кола дали мені номер друга загиблого, Євгена Совко, який був тоді разом з ним, і попросили взяти у нього інтерв’ю. Довго інструктували мене, як представитись хлопцеві, щоб він зрозумів, що я "своя" і казав правду.

До того, як зателефонувати Євгенові, я читала і чула різне.
Що вони обоє були націоналістами. Причому загиблий в останній час відійшов від "двіжів", а друг був активним учасником, і саме упізнавши друга, до хлопців придовбалася антіфа.
Що "антіфи" було шестеро.
Що на них були "антифашистські" значки, а в одного - татуювання з перекресленою свастикою. Що побачивши ці тату і значки, праві хлопці підійшли до них і зав’язали розмову, яка закінчилася бійкою.
Що сестра загиблого знала покійного Чайку, отже, це явно "права тусовка".

*******************************************************************
Подаю дослівну розшифровку моєї розмови з Євгеном Совком, другом загиблого Романа Трачьова, очевидцем і учасником бійки, яка сталася 23 серпня 2010 року на Соборній площі в Одесі.

- Почему пишут, что мы были националистами? Он был простой парень, и я простой парень, - на цій фразі Євгена я ввімкнула диктофон.
- Послухай, перекручувати жодне твоє слово я не буду. Ні в твою сторону, ні проти тебе. Як скажеш, так і напишу, дослівно. Ти кажеш, що він не був націоналістом?
- Нет.
- Ну, розказуй. Я записую тебе на диктофон.
- Мы с ним вдвоем встретились. Зашли в галерею "Афина", выпили пива, выпили водки. Выпили хорошо, были выпившие, достаточно выпившие. И решили пойти уже на конечную маршрутки 175-й, домой поехать, к себе на Сегедскую. И (слово нерозбірливо) пройти через Соборную площадь. Возле фонтана как бы Рома заметил людей. Увидел девушку и патлатого парня. И как бы... и у него был нож.
- У патлатого парня?
- Да. Был нож, висел на ремне. Рома спросил: "Почему у тебя нож?" Я говорю: "Почему ты ведешь такой образ жизни? Вот мы такие, мы простые парни, работяги. А ты вот такой вот". И так получилось, что как бы, мы были выпившие, и Рома толкает меня на этого парня, и началась драка.

Collapse )