August 4th, 2010

На Покрову-2006

А все-таки - що таке блог?


(По-русски читать тут)
Ці міркування з"явилися як відгомін гучної історії про втручання СБУ у блогосферу.
Реакція блогерів на те, що сталося, колись увійде до підручників з психології. Жоден абстрактний "наступ на свободу слова" чи навіть цілком конкретні переслідування конкретного журналіста чи громадського діяча не викликали б такого масового обурення.

Бо людина обурюється і починає чинити спротив - хай навіть на сторінках свого ЖЖ - коли наступають (або можуть наступити) на хвіст особисто їй.
Всі ми такі. І я теж. Якби не обшук і намагання міліції сфабрикувати проти мене карну справу, можливо, я б не висвітлювала так активно кампанію "Ні поліцейській державі!".

99,9% відсотків блогерів не є ключовими персонами телеканалу, який можуть закрити. Вони не проводять і не публікують сенсаційних журналістських розслідувань, за які і закопати можуть. Не висвітлюють практично всі протестні акції, що відбуваються у столиці. Не ламають комуністичні пам"ятники, і т.д.

А владу лають і бажають її представникам всіляких негараздів практично всі.
"Це ж і до мене завтра можуть прийти з повісткою!" - навіть не думає, а відчуває блогер. І робить гнівний пост.

Але я не про те.

Першим планом реакції було масове обурення. Другим - дискусії, мали чи не мали блогер та СБУшники право робити те, що вони зробили.
І третій план - вчергове виникло нагальне питання з"ясувати, що ж таке блог. Чи це особистий щоденник, де я пишу все, що мені заманеться, чи щось інше, і якщо інше, то що саме?

Викладу і свої міркування.

Collapse )
З мегафоном

Затримано журналіста з Житомира

(По-русски читать тут)
Щойно прийшла до мене інформація про переслідування журналіста. Те, що відбулося, трошки нагадує бізнесові розборки, про які я дуже не люблю писати, але тривожний сигнал є - я передаю його далі, а там буде видно.

Спочатку мені прибуло повідомлення за підписом правозахисника Дмитра Гройсмана - про те, що незалежний журналіст із Житомира Віктор Котенко, редактор газети "СВОБОДА", сьогодні був затриманий міліцією в Києві біля представництва ООН (Кловський узвіз, 1), куди він прийшов з проханням захистити його від переслідувань з боку УМВС України в Житомирській області. Його, за словами Гройсмана, із застосуванням сили доставили у Печерський райвідділ міліції.

Я зв"язалася із журналістом. Станом на 16:15 він і дві затримані разом з ним жінки - житомирянки Тетяна Барановська та Ганна Ковальчук - знаходились у Печерському суді в очікуванні засідання суду. Їм інкримінують порушення громадського порядку.

Перед тим, як їх затримали, вони прогулювались тротуаром з плакатиками на грудях і спині. Спереду у всіх було написано "Просимо політичного притулку!", а ззаду - проблема кожного з них. З цими плакатиками, каже пан Котенко, вони вже обійшли пів-Києва, і нічого.
За його словами, таким чином вони вивчали громадську думку з приводу порушення прав громадян, наступу на свободу преси, переслідувань журналістів. Якщо простіше - хотіли подивитися реакцію.

Жінки, що були разом з Котенком, перед тим добивалися справедливості, стоячи в ланцюгах біля Житомирської прокуратури, де до них було застосовано силу, а потім дві доби простояли біля Генеральної прокуратури в Києві.

Тетяну Барановську, за словами пана Котенка, під час незаконного обшуку обікрали працівники міліції, забравши у неї 8 тис. доларів і 2 тис. євро, і вона не може домогтися порушення проти них карної справи.
Ганна Ковальчук 8 років намагається добитися об"єктивного розслідування згвалтування і побиття працівниками міліції її сина Володимира Ковальчука, внаслідок чого він помер.

Самого Котенка, за його словами, переслідують за його публікації. Сайт "СВОБОДА" - це правозахисний центр, а ще є офіційно зареєстрована друкована газета "Свобода", де він є головним редактором. Газету і правозахисну організацію годує охоронне підприємство "Безпека", очолюване теж Котенком. І підприємство, і газету весь час намагаються закрити і порушити проти пана Віктора кримінальну справу.

Затриманих більше трьох годин протримали у міліції, тепер буде суд. "Нам загрожує максимум усне попередження, - впевнений Віктор Котенко. - Але ми і з цим не згодні, бо нічого не порушували. З нами вже є адвокат, і він пояснив, що те, що ми робили, не було масовим зібранням, бо нас було всього троє людей, і ми трималися окремо, а не разом".