May 20th, 2010

Морпіх

(no subject)

Олено, я кохаю тебе!
Сподіваюсь, що зазирнувши в обличча цих няшних кошенят, ти відкинеш своє фашистське минуле та нарешті зрозумієш, що класова війна набагато важливіша за расову, а свобода є вищою цінністю для кожної людини.
Ми зможемо побудувати здорову інтернаціональну родину й ти народиш мені багато різнокольорових діточок.





З приводу повернення твого ЖЖ, мейлу та все таке інше пиши до inbox'у. Акаунт bilozerska_rus ще знаходиться у твоїй власністі.

@}-->


Тут зараз буде багато коментарів. Люблю усіх вас, блогери, окрім кацапів.
Морпіх

(no subject)

Олено, отримати свій жж і пошту дуже, дуже просто.
Тобі потрібно увійти в акаунт bilozerska_rus, подивитися http://www.livejournal.com/inbox/ та відповісти на моє повідомлення.

А пока трохи музики. Наприклад, Степан Бандера дуже полюбляв цю пісню:
Морпіх

(no subject)

В інбоксі знайшов повідомлення:

"Добрый день.
Есть ли возможность размещения постовых у Вас на блоге и сколько это будет стоить?
Заранее благодарю за ответ.
С уважением, Федорович С.В.
Компания Цифролаб.
http://cyfrolab.com/"

Відповів утконосові на його поганій мові: "не НА блоге, а В блоге, мразь кацапская".
Сподіваюсь, моя улюблена Олена відповіла би так само.

Я чекаю на твого листа, Олено, я хочу нарешті віддати тобі цей ЖЖ, він мені не потрібен.

Степан Бандера співав цю пісню у німецькому полоні:
Морпіх

(no subject)

Надіслав усі паролі в інбокс bilozerska_rus.
Олена може повернутися кожну мінуту, якщо побажає, звичайно.
Хто-небудь, надішліть їй смс, нехай перевірить.

Важлива інформація щодо положення патріотів в Україні: http://nestol-next.livejournal.com/965214.html

Та остання пісня.
Цю пісню Нестор Махно та Симон Петлюра часто співали разом, коли зустрічалися в паризькій кав'ярні і згадували минуле.
З мегафоном

Контроль над ЖЖ відновлено

Це знову я, Олена Білозерська. Контроль над блогом і поштою відновлено. Паролі і т.п. змінено.
Хто мене відфрендив - можете повертатись :)
Те, що за моєї відсутності тут начудили хакери, - видаляти не буду, хай лишається для історії.
Ч/б

Некрофілія (вірш)

Судячи з листів у приваті, ще не всі переконалися, що я - це справді я, а не якісь хакери :)
Ну, як вам довести?
Репортаж у звичайному стилі, якщо все буде гаразд, буде пізніше, а поки що - раніше не публікований хуліганський віршик:


НЕКРОФІЛІЯ

Я живу в країні некрофілів.
Що поробиш - вікова хвороба ж.
На живого віз багнюки вилив.
Як помер - ім'я на ньому робиш.

Генії й герої - всі на тОй світ.
Тут - самі нездари і нероби.
Був єдиний позитивний досвід -
Так і той назвали "культ особи".

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
28.03.2003