February 2nd, 2010

Зимова акція

8 пунктів

(По-русски читать тут)
Повернувшись після кількаденної відсутності, намагаюся розібратися, що за цей час відбулося в Україні і до чого це може призвести.
Отже, Юлія Тимошенко заявила, що Янукович має намір повторити сценарій 2004-го року: "Знову "каруселі", знову голосування на дому, де докидаються просто сотні тисяч бюлетенів і, крім того, ще і навколо Києва всі будинки відпочинку, бази відпочинку повністю заповнені бойовиками, які готові до будь-якого варіанту захоплення влади". Зверніть увагу на цю її фразу: "Так як і в 2004 році, ми їх жорстко поставимо на місце, і йому ні за яких обставин не бачити влади в Україні".
Отже, Юля не визнає поразки - навіть якщо за Януковича елементарно проголосує більше людей.

В свою чергу, депутат від ПР Ганна Герман заявила: "Нам відомо багато планів Юлії Тимошенко, починаючи від брудних технологій і до дуже серйозних речей, про які я б не хотіла говорити, щоб не накаркати... Ми все знаємо і намагаємося цьому протистояти і не допустити ні вибухів, ні зіткнень, ні якихось інших дуже серйозних і страшних речей, які планує Тимошенко на період після 6 лютого... У нас є план недопущення бунтів в Україні і протидії провокаціям Юлії Тимошенко. Ми не допустимо громадянської війни, ми не допустимо пролиття крові".
Також Герман заявила, що ПР вважає повноважним в.о. міністра внутрішніх справ першого заступника міністра МВС Михайла Клюєва. А Тимошенко, як відомо, визнає легітимним в.о. Юрія Луценка.

Таким чином, ми маємо двох голів Вищого адміністративного суду з двома печатками і двох в.о. міністра МВС. Тепер Партія регіонів хоче звільнити голову Верховного Суду Василя Онопенка. Можна припустити, що вони його, як і Луценка, звільнять, він і БЮТ цього не визнають, і будуть у нас двоє голів ще й Верховного суду з двома печатками.

Чим це може скінчитися?
Припустимо, ЦВК оголосить, що переміг Янукович. Тимошенко звернеться до Адміністративного суду, щоб вибори визнали недійсними через значні фальсифікації. Один із адміністративних судів визнає її правоту. Інший підтвердить перемогу Януковича. Далі те саме зроблять два Верховних суди. Половина міліції виконуватиме рішення одних судів, інша половина - рішення других. Що далі?

Зателефонувала одному знайомому, який добряче розуміється на таких справах. А він мені продиктував 8 пунктів - що має робити голова держави у такій ситуації, щоб не допустити пролиття крові.

1. Введення прямого президентського правління.
2. Оголошення надзвичайного стану.
3. Введення комендантської години.
4. Розпуск Верховної Ради.
5. Запровадження військово-польових судів за деякими статтями Карного кодексу.
6. Припинення діяльності всіх політичних партій.
7. Інтернування всіх креативників, списки яких мають бути складені заздалегідь.
8. Введення на час дії надзвичайного стану цензури на ЗМІ.


Ну що, Андрійовичу, не допустимо кровопролиття?
Вітер

"Не думай, милий, голубе сивий, що любов - то є жартоньки..."

Ой, що я знайшла! Пісня мого дитинства - "Ой там на горі" у виконанні тріо Маренич. Виявляється, це американська авторська пісня у стилі кантрі "You are my sunshine".
Історія пісні - тут. Там сказано, що українська народна пісня "Ой там на горі" існує ніби окремо, але щось мені підказує, що це до радянської України якимсь чином потрапила американська мелодія 1939-го року. Бо навіть малою, балдіючи від цієї пісні, я відчувала, що вона на інші народні пісні якось не схожа ніби...
Але є й протилежна версія - що це до США, разом з емігрантами, просочилася народна українська мелодія.



Ти моє сонце, єдине світло,
Не знаєш, як тебе люблю!
Від твого світла всі хмари зникли,
Не забирай його, молю...

Тебе щоночі у сні я бачу -
Що ти в моїх обіймах весь.
І прокидаюсь, і гірко плачу,
Що не зі мною ти, а десь.


Переклад, ясна річ, мій. Плюс симпатичний кліп (не мій) про бравого офіцера, якого в кінці убили.

А це - версія Мареничів (тут лежить аудіозапис у кращій якості, але дуже не подобається відеоряд):


UPD: Ще один варіант українського тексту, присланий gapusia:
"Згадай, мій милий, як ми любились
Під місяченьком у гаю,
Ой ти, мій милий, голубе сизий,
Не завдавай мені жалю..."