November 26th, 2009

На Покрову-2006

Письменник Мойсей Фішбейн про Голодомор - зі слів матері

(По-русски читать тут)
Національні і державні інтереси слід відділяти від особистих уподобань чи антипатій. Беру себе в руки і розповсюджую цю інформацію - тому, що вона має історичну цінність.

"Моя мама, Сара Аронівна Матусовська, 1932 – 1933 років була вчителькою ук­раїнської мови та літератури в селі Горожено на Миколаївщині. Додатково її «навантажили» уроками співів. Діти попухли з голоду. Засинають на уроках. Буває, й не прокидаються. А за шкільною програмою — співи. Співи! Навесні почали їсти траву. Йшли на цвинтар — на цвинтарях завжди пишне зело. Сусідський хлопчик вийшов із хати. Ледь доплентав­ся до цвинтаря. Знесилений, упав у траву. Мати чекає — нема. Почала шукати. Знайшла-таки. Раптом побачи­ла — когось ховають. Підводить хлопчика, тягне за руку:
— Синочку, он ховають когось. Уже й могилка гото­ва є. Ходім, я тебе туди покладу. Все одно тобі не жити. Я скоро помру, хто ж тебе тоді поховає?..
Ледве люди відборонили дитину. За кілька днів по­мерли і мати, й хлопчик. Люди їх поховали.

Коли ж судитимуть катів? Коли? Я чекаю".
Світ перевернувся-2

Наочний посібник: що робити з агітпродукцією Януковича і Богословської :)



П.С. Перепрошую за затримку з відповідями на кілька останніх постів. Не встигаю, сьогодні вночі і завтра вдень виправлюсь :)