September 29th, 2009

Морпіх

Спектакль про Карпатську Україну



У п’ятницю була в Будинку актора на спектаклі (певніше, театралізованій акції) народної артистки України Галини Яблонської «Розгін до волі: Послання Карпатської України у сьогодення».

Спочатку мені не дуже сподобалось. Ну, це суто моє – не виношу патетично-екзальтованих облич і голосів, особливо якщо їхні власники при цьому у вишиванках. Це називається «мова калинова, пісня солов’їна», і це – сформулюю гранично м’яко і коректно – давно вже не справляє враження і не викликає поваги у сусідів. Смолоскипна хода виглядає ефектніше.

Але поступово відчуття умовності пом’якшилось, і я почала просто сприймати інформацію з історії, викладену у театралізованій формі. Врешті-решт захопилася і навіть не втекла з театру на важливу зустріч :)

Побудова спектаклю: Collapse )
На Покрову-2006

Череп Гітлера



Череп, який вважався черепом Гітлера, виявився жіночим.
Скільки кажу: все, що лежить у радянських (а тепер російських) архівах - чи то будь-який документ, чи то череп Гітлера, все, що пройшло через офіційну Москву, - сфальсифіковане.
Зворушують висновки, які роблять вчені з цього відкриття: вони ставлять під сумнів факт самогубства Гітлера у фюрербункері в Берліні у квітні 1945 року. Якщо череп не Гітлера - за їхньою логікою, Гітлер утік.
Ідіоти, прости Господи.
Гітлер не хотів, щоб Сталін і його люди глумилися над його останками. Після того, як фюрер застрелився (а не отруївся, як досі кажуть російські історики), останки його і його дружини були спочатку спалені у дворі на вогнищі, а те, що лишилося, допалене у котельній бункера, від тіла Гітлера нічого не залишилось. Це була і остання помста Сталіну - чи не до кінця днів той думав, що Гітлер утік. Але оскільки треба було "відзвітуватися перед громадськістю", наказав виготовити фальшивку.

Я цю проблему не один рік вивчала. В тих архівах, крім шматка черепа з діркою, ще й щелепа лежить. Цю щелепу, згідно із документами з тих-таки радянських архівів, "впізнавала" асистентка зубного лікаря фюрера Кете Хойзерман. (Сам лікар, професор Блашке, встиг утекти, а то б теж на допитах упізнав). Так ця асистентка безпомилково, без жодних документів, назвала кожну пломбу у кожному зубі Гітлера і Єви Браун. Але Єва для всіх була звичайнісінькою секретаркою, однією з багатьох, хто б її пломби запам’ятовував? :)
І таких свідчень - сила-силенна.

http://bilozerska.livejournal.com/176226.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/176226.html
Вітер

"Ображайся на мене, як хочеш, зневажай, ненавидь мене..."



Ніколи не думала, що припаде до душі така музика.
Єдине, що трохи ріже вухо, - рядок: "і волосся твоє сумне" (пісня на слова Василя Симоненка, і в оригінальному вірші, звісно, йшлося про жіноче, а не чоловіче волосся). Мені здається навіть, що у сестер Тельнюк почуття звучить глибше, вагоміше, ніж в оригіналі...

Collapse )