August 27th, 2009

На Покрову-2006

Їх судитимуть не за пияцтво


Хлопці, масони не винні, світом правлять карлики! :))

(По-русски читать тут)
Нещодавно пів-Інтернету сміялося з фотографій п’яного Мєдвєдєва на саміті G8. З цього приводу (звісно, не тільки з цього) у містах України навіть відбулися вуличні акції.
Згодом в Неті з’явилися відеоролики ( №1, №2) з того саміту, на яких видно, що Мєдвєдєв рухається цілком нормально, а вираз обличчя у нього майже завжди такий :).
Фотографії, де в нього підгинаються ноги, а його тримають за плечі - всього лише вдало (або невдало - кому як) зловлений фотографами кадр. Якийсь журнал, що першим опублікував знімки "п’яного Мєдвєдєва", начебто зробив це як жарт і потім вибачився :)

З цього приводу думаю ось що: не на тому треба робити акцент, любі друзі. Яка нам різниця, п’є він чи ні? Хіба найстрашніше, що може зробити політик такого рівня, це напитися (чи, наприклад, переспати з практиканткою, як Клінтон)?
Як на мене, хай би вони з Путіним удвох щодня нажиралися до "білочки", аби сюди не лізли.

http://bilozerska.livejournal.com/168611.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/168611.html
На Покрову-2006

"Единственное, для чего им сейчас нужны осетины и абхазы, – для обслуги военных баз"



Продовжую потрохи викладати матеріали з лютневого візиту до Грузії.
(Початок тут).

Перше, що впало мені у вічі у Тбіліському аеропорту – двоє кремезних поліцейських, озброєних австрійськими гвинтівками. Написи всюди лише по-грузинськи і по-англійськи, як і реєстраційна анкета в готелі. Аеропорт дуже просторий, не заставлений кіосками, як наш «Бориспіль».
У першу нашу ніч у Тбілісі освітлення у центрі не було. Сказали, таке трапляється, хоча й не дуже часто.

Наступного дня ми поїхали у Горі. Їхали під безперевне гудіння покришок – поверхня дороги роздовбана російськими танками. Проїздили повз містечка біженців – це тисячі однакових котеджів, зведені після війни буквально за місяць-другий.
Collapse )
Пізніше я їздила в одне з таких містечок і спілкувалася з біженцями.
Бачили спалений ліс – федерали думали, що там стоять грузинські танки.
Дорогою депутат грузинського парламенту Георгій Канделакі розповів історію, як до росіян потрапив у «полон» дорогий японський бульдозер вартістю 2 млн. Росіяни повернули його грузинам в обмін на покришки для «уазика».

Головна варта уваги пам'ятка Горі – здоровенний пам’ятник Сталіну (нема у грузинів свого Коханівського з кувалдою :). Канделакі запевнив нас, що у Грузії Сталіна не люблять – ніде, крім Горі, оскільки Горі – бідне місто і нічого, крім Сталіна, у нього немає. Але і це – до війни :)
Collapse )

Далі – нередагована розшифровка однієї дуже цікавої бесіди. З грузинського боку у ній взяли участь молодий губернатор Шидакартлійского (Внутрішньокартлійського) регіону Ладо ВАРДЗЕЛАШВІЛІ, голова Комітету з питань безпеки та оборони Георгій (Гіві) ТАРГАМАДЗЕ і депутат парламенту Грузії Георгій КАНДЕЛАКІ.
З українського боку - начштабу головної команди УНСО полковник Валерій БОБРОВИЧ (Устим) і я. Ще з нами був журналіст з однієї з країн Балтії, спочатку ставить питання він.
Викладаю все як було сказано. Текст довгий - зате я не вирішую за вас, яка інформація гідна вашої уваги, а яка ні.

Collapse )