March 30th, 2009

Між нами

І в дипломатів, як не дивно, є чому повчитися

Взагалі-то, не люблю дипломатів і мову їхню – коли кажуть так, щоб, не дай Боже, нічого не сказати чітко і ясно.

Але сьогодні був приємний виняток. Зателефонував мені співробітник посольства однієї дружньої держави. Поспілкувалися. За десять хвилин телефонує знову:
- Пробачте, я брудно вилаявся, там були неадекватні люди, це було не на вашу адресу…

Я у повній «нєпонятці». Ну не лаявся він, тим більше, брудно! Так і кажу:
- Дякую, я дуже зворушена, але я не чула ніякої лайки…
І тоді він натяками і напівнатяками пояснює: «Розумієте, скоро Масляна, так ось, їх печуть на Масляну, це образливе слово, пробачте».

Ледь згадала: справді, під час розмови зі мною він сказав комусь убік страшний матюк «блін» :)
Я дійсно зворушена.