January 9th, 2009

На Покрову-2006

«Я вів розстрілювать бандитку…»

Я називаю цей феномен «синдромом Опанаса», за ім’ям головного героя поеми радянського поета Едуарда Багрицького «Дума про Опанаса». «Негативний» Опанас був махновцем, а «позитивний» Коган – червоним комісаром, що вилучав у селян харчі. Багрицький щосили намагався показати Когана героєм, а Опанаса негідником. Але талант узяв своє, і читачі, всі без винятку, співчувають махновцю.

Ще один класичний зразок – вірш радянського поета, ветерана ВВВ, розвідника і комсорга Давида Самойлова «Бандитка» - про те, як енкаведист вів на розстріл бандерівку. Я вже бачила його у кількох українських блогах, а учора під настрій зробила переклад на українську.

Давид Самойлов
БАНДИТКА


Я вів розстрілювать бандитку.
Вона про милість не просила.
Дивилась гордо і сердито.
Від болю хустку закусила.

А потім каже: "Чуєш, хлопче,
Я все одно від кулі згину.
Дай перед тим, як мене хлопнеш,
Поглянуть дай на Україну.

По Україні скачуть коні
Під стягом із ім’ям Бандери.
По Україні риють схрони,
Ховають кріси й "машингвери".

Кипить зелена оковита
У білих хатах попід лісом.
І тичуть москалям упитим
В дурні потилиці обрізи.

Collapse )

http://bilozerska.livejournal.com/114209.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/114209.html