July 13th, 2008

Морпіх

Конотоп і Батурин. Річниця Конотопської битви

О Націє, дужа і вічна, як Бог –
Не це покоління холопів –
Хто злото знеславить твоїх перемог
При Корсуні і Конотопі??
О.Ольжич



У суботу вперше побувала на фестивалі «Козацький родослав» у Конотопі, що проводиться на честь перемоги українського і кримсько-татарського війська над московським агресором. Цього року – 349-ї річниці. А потім ми заїхали у Батурин.

Конотопська битва відбулася тому, що через п’ять років після історичного «возз’єднання зі старшим братом» гетьман Іван Виговський побачив, що Москва Україну ковтнула і вже потрошку перетравлює. І зробив те, що мусив зробити: підписав з поляками Гадяцьку угоду, згідно з якою Україна на рівних правах з Польщею і Литвою входила до Речі Посполитої.
Ви розумієте, що з точки зору Москви це було нечуване нахабство. Які рівні права?! Царю-батюшці служити треба! На Україну рушили майже стотисячні каральні війська на чолі з боярином Трубецьким і князем Пожарським. Українці здобули кілька перемог, а далі, імітуючи відступ, заманили московитів у засідку, де на них вже чекали кримські татари. Втрати росіян історики оцінюють в 30-60 тис, а їхні керівники опинилися в полоні. Хоча один спец, якому я довіряю, рахував вчора, що разом з пораненими і полоненими втрати росіян складали біля 17 тис. Це теж колосальні втрати по тих часах, і нема чого їх штучно завищувати.

Collapse )