May 26th, 2008

На Покрову-2006

Про Коновальця і Судоплатова

Прислали мені коментар на пост про День Героїв: "На каждого Коновальца найдется свой Судоплатов".
Я відповіла: "На кожного Судоплатова - свій Хрущов".
Отримала відповідь: "Это не ответ. Слив засчитан".
Звичайно, на такому рівні (без аргументів) я не дискутую, але невідомий прихильник чекіста Судоплатова наштовхнув мене ось на яку думку.



Давайте розглянемо служіння своїй Нації з незвичної для нас точки зору.
Коновалець був полковником. Загинув від вибуху – як, певна, багато інших полковників. Цілком гідна смерть для військового.
А от генерал-лейтенанту НКВД-НКГБ Судоплатову пощастило – він усього-навсього відсидів 15 років, з них 5 років піддавався допитам з тортурами у власному відомстві, симулював розумовий розлад, переніс три інфаркти і засліп на одне око.
Міністр держбезпеки, генерал-полковник Абакумов з красеня-спортсмена за три роки катувань став інвалідом і був розстріляний.
Генералісимус Сталін перед смертю багато годин пролежав без медичної допомоги у власних випорожненнях.
Як загинув маршал Берія, напевно не знає ніхто, всі документи сфальсифіковані.
Це тільки найвідоміші імена. А загалом прибічники Сталіна замордували інших прибічників Сталіна значно більше, ніж бандерівців.

Висновок: служити своїй Нації не лише набагато достойніше, але й, як не дивно, набагато безпечніше, ніж імперії.

http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/69887.html