April 3rd, 2008

Морпіх

Про розумного мєнта

Ця дивна історія, розказана мені її учасницею, трапилася в одному з райцентрів на Житомирщині.

Двох дівчат-старшокласниць трохи знайомий їм дядечко-односелець підвіз додому з чужого весілля. А на ранок… заявився до них і звинуватив у крадіжці дорогої хутряної шапки.
Дівчата в сльози: «Ми не брали». Але дядько не повірив і потяг їх до міліції.

Молодий сільський мєнт спочатку, звісно, спробував відбитися і заяву не прийняти, бо хто ж працювати хоче:
– Дядьку, та ви вчора сп’яну самі десь її загубили. Запийте з дівчатами могорич і купіть собі нову шапку.
Але той настирний: «Це вони, сякі-такі!»
І тоді, побачивши, що дядечка не спекатися, мєнт… увімкнув мізки.
– Дядьку, ви, мабуть, з весілля їхали п’яний, вам стало жарко, а скло в машині запотіло. То ви відкрили вікно, висунули голову і дорогу дивилися. От шапка і злетіла. Хто перший зранку ходить по тій дорозі? Такий-то, на ферму. Поїхали до нього.

Той виявився чесний. Як тільки під’їхали до його дому, сам вийшов назустріч з шапкою: «Не це шукаєте?»

Дядечко зрадів, вибачився перед дівчатами і запропонував їм могорич. Одна відразу ж поїхала з ним пити. З другою сталася істерика, і вона ніколи більше в житті не торкалася алкоголю…