September 7th, 2007

На Покрову-2006

Бабусі не завжди праві

Цікаве порівняння спало мені на думку:

для України рівнятися на стару Європу - те саме, що маленькому онуку слухатися бабусі, котра каже йому: "Що ти бігаєш, галасуєш? Посидь спокійно".

Маленький хлопчик не може сидіти спокійно. Інакше з нього виросте інвалід, котрого битимуть інші хлопчики.
На Покрову-2006

Про Тараса Чорновола

torba підняв тему, чому депутат 5 скликання від ПР Тарас Чорновіл заявив у Донецьку, що Партія регіонів може зняти питання про статус російської мови з переліку запропонованих на референдум питань. (Подав це Тарас як свою власну думку).

Я відповіла так:

Все дуже просто. Позиції регіоналів похитнулися. Якийсь неймовірний майбутній успіх очей їм більше не засліплює, і Тарасові не має сенсу виставляти себе остаточним зрадником.
Плата зменшилася. Якщо за якусь величезну плату (посаду прем"єр-міністра там чи міністра) дехто погодиться і зрадником побути, то за місце опозиційного депутата якось воно не дуже :)

А в своєму ЖЖ доповню, що, не симпатизуючи Тарасові як політику, як людину я його добре розумію. Сама з таким стикалася.
Не треба думати, що якщо ідея правильна і справедлива, то всі, хто їй служать, - кришталево чесні люди.
Дуже схоже на те, що хотів Тарасик чесно служити правій ідеї, як його батько. Прийшов "до своїх" - а там йому старі пузаті партійні криси кажуть: "Всьо забито, хлопчику. Іди до нас молодшим підмітайлом". А він хлопець здібний, з характером... І пішов, куди взяли.
Засуджувати язик не повернеться.