По життю – догори ногами
Оце такі прикольні знімки і текстовки до них я роблю для своєї газети.
По життю – догори ногами
Ця фотографія – не «фотошоп» і не інсценування. Не знайомий нам хлопець дійсно проїхав половину шляху на станцію метро «Майдан Незалежності» вниз головою, стоячи на руках.
Залишається питання – навіщо? Оскільки ми сфотографували його без дозволу, ще й у метро, де зйомки заборонені, варіант підійти і спитати відкинули як недоречний. Можна лише припускати.
Версія «на спор» відпадає одразу – хлопчина явно їхав один.
Можливо, він навчається в цирковому училищі і готується до іспиту?
Або просто щасливий після вдалого побачення з дівчиною і вихлюпує так свій захват і нуртуючу енергію?
А може, все набагато серйозніше, і перед нами – адепт, а то й засновник нової філософської течії, котра навчає, що, оскільки цілий світ поступово стає з ніг на голову, ті, хто раніше навчаться ходити догори ногами, отримають перевагу, бо такий світ буде здаватися їм нормальним? От ентузіасти і почали перші тренування.
Будете в Києві на Майдані – зверніть увагу – може, навколо таких вже багато?
Олена Білозерська
(Кіевское слово. – 2007. - №11)
P.S. Це писалося у дні «голуб’ятні» – біло-блакитного Майдану.
