Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Поховання загиблих на Букринському плацдармі...



(По-русски читать тут)
У понеділок, 19 жовтня, їздила у Баликощучинку, що біля Ржищева, на поховання 98 бійців Другої світової, рештки яких знайшли за останній час під Києвом хлопці з пошукових загонів. Через купу інших подій не мала змоги одразу вам про це розказати, але зараз розповім.

Передісторія така: 15 вересня 1943 р. Гітлер віддав наказ про відведення військ за Дніпро. Більше мільйона німецьких солдатів скупчилися біля переправ, тобто, на лівому березі німців уже не було, а на правому – ще не було. У такій ситуації, незважаючи на те, що високий правий берег захоплювати було важко, до кінця вересня невеликі групи десантників створили на правому березі 23 плацдарми. Спочатку наступати на Київ збиралися з Букринського плацдарму, перекинули туди кілька армій, в т.ч. танкову. Але потім, вочевидь, через великі втрати, передислокували основні сили на Лютіжський плацдарм, що північніше Вишгорода, і 3 листопада почали звідти наступ на Київ.



Меморіал у Баликощучинці

Ще до цього, 1 листопада 1943 року, одночасно з початком Тегеранської конференції, з Букринського плацдарму почався кровопролитний і безглуздий, на думку більшості експертів, наступ. Схоже, Сталін просто хотів «пограти м’язами» перед союзниками – показати, що СРСР може обійтися без них.


Рештки 98 бійців склали у 18 трун, для яких були вириті 2 могили. На труни поклали солдатські каски, явно знайдені разом із бійцями.

Під час боїв на Букринському плацдармі загинуло біля 200 тисяч радянських солдатів і офіцерів. У братській могилі біля Баликощучинки поховані трохи більше 3 тисяч. Решта лишилися непохованими десь по балках і по городах. Хлопці з пошукових загонів викопують їх і досі.



Хлопці з пошукового загону "Дніпро-Україна" з особистими речами знайденого бійця


Ну, як же без цуцика? :)



Непохованих бійців знаходять постійно, і час від часу підзахоронюють у братські могили. Але місцеві люди кажуть, що така помпезність – купа телеканалів, багато автобусів з ветеранами тощо – була вперше. Гроші на це дала Партія Регіонів, мав бути Янукович, але не приїхав, замість нього виступали депутати-регіонали. Були колишній міністр оборони Олександр Кузьмук і Юрій Бойко.
З цього приводу можу сказати, що бійців треба було поховати, і хто дає на це гроші – не так вже й важливо.





Зацікавила мене молодь студентського вигляду, вдягнена у пілотки і плащ-намети. Їх привезли найпершими і прочитали біля автобусу лекцію, куди їх привезли і що тут відбулося багато років тому. Серед цих студентів переважали дівчата, вигляд у всіх був гранично не армійський (багато хлопців, наприклад, із довгим волоссям, один навіть із сережкою). Але це, вочевидь, були студенти якогось специфічного вузу, бо вони дуже спритно розійшлися по ключових точках і підтримували порядок, деякі перемовлялись між собою по раціях.




Імена 97 з 98 бійців встановити не вдалося. Лише один – Петро Богдашкін – був знайдений з документами і особистими речами, і священики під час панахиди поминали «воїна Петра і всіх, які...». На церемонію поховання приїхали його родичі з Росії – племінник, онучка, правнук. Їм передали особисті речі бійця.

Голова пошукового загону "Дніпро-Україна" Сергій Распашнюк вручає особисті речі загиблого бійця його онуці

Родичі Петра Богдашкіна

Взагалі, у мене склалося враження, що, як у фантастичному романі, змістилися і перемішалися часові пласти. З трибуни дуже багато казали про подвиг радянських людей, про єдність братніх республік… Казали про героїзм, але без нотки патріотизму – певніше, з патріотизмом до неіснуючої держави. (Тобто, вона існує, змінила лише назву, але ми до неї більше не належимо). Точнісінько і дослівно, як років 20 тому.


Виступає О.Кузьмук

І одночасно з тим були священики, як служили панахиду, дідусям і бабусям із георгіївськими стрічками роздали свічки, вони хрестилися, а священики молилися за «живот отдавших за Родину и Веру». За яку віру, люди, комунізм?… Мені це було дико, але спало на думку, що так, мабуть, відбуваються вшанування у сучасній Росії, і там це нікого не дивує.





Труни за допомогою лебідок опускають у землю



Салют і білі голуби


Військові почесті (добре, хоч під державним прапором)


Пошуковці закопують могилу.

…Чоловік, що пройшов 2 війни, пояснив мені, у чому був героїзм простого солдата:
– Найскладніше - коли ти отримуєш наказ вперед, покласти ліву руку на ліву сторону бруствера, праву разом з гвинтівкою на праву, упертися ногою і піднятися з окопу. Через 10-15 метрів мізки відключаються. Але оцей момент – найскладніший, це і є головний героїзм солдата, все інше – вигадки.
- Але ж його розстріляли б, якби не пішов в атаку! – наївно сказала я.
- Розстріляють його потім, а уб’ють прямо зараз.

Tags: війна, друга світова, фото
Subscribe

  • Вакцина проти Ковіду працює

    Доповідаю вам, друзі: #вакцинація - це вєщ! Вона таки працює. Як завжди, ділюся досвідом - власним і найближчих. Ці півтора роки, відколи…

  • Моя мама знову в лікарні

    Моя мама знову в лікарні. У вересні вона важко перехворіла на #COVID19. Лежала в реанімації під киснем. Приблизно три тижні тому і приблизно через…

  • Мама подолала ковід

    Вчора мою маму виписали з лікарні! ПЛР-тест - негативний. Вона подолала #COVID19. Тепер буде вдома доліковувати пневмонію. Температура і сатурація…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 19 comments

  • Вакцина проти Ковіду працює

    Доповідаю вам, друзі: #вакцинація - це вєщ! Вона таки працює. Як завжди, ділюся досвідом - власним і найближчих. Ці півтора роки, відколи…

  • Моя мама знову в лікарні

    Моя мама знову в лікарні. У вересні вона важко перехворіла на #COVID19. Лежала в реанімації під киснем. Приблизно три тижні тому і приблизно через…

  • Мама подолала ковід

    Вчора мою маму виписали з лікарні! ПЛР-тест - негативний. Вона подолала #COVID19. Тепер буде вдома доліковувати пневмонію. Температура і сатурація…