Після двох днів у лісі я піднімаюся по сходах, підтягуючись руками за перила. Встати чи сісти - тільки перекривившись і закусивши губу.
Треба було, бачте, від хлопців не відставати. Одна добра людина - за що їй спасибі - найважчу частину шляху ще й несла мій спальник.
Як оклигаю - почну регулярно займатися спортом :)
