Трохи більше, ніж тиждень тому, їздила я на кілька днів до Одеси, і через приїзд Гундяєва досі не мала змоги викласти звіт.
Їздила по справах, по одній доволі-такі «бойовій» справі, але з незалежних від мене причин зробила її лише частково, друга частина і друга поїздка ще попереду. І сталося так, що у мене був цілий вільний день – на Одесу.
Зробила стільки класних фоток, що їх доведеться викладати у кількох частинах. Але спочатку розкажу свої враження від Одеси.
Це не так просто писати, коли минуло трохи часу, але спробую.
Відтепер Одеса – найулюбленіше після Києва моє місто. Воно тепле, культурне, інтелігентне – без провінційності, але й без зарозумілих претензій на столичність.
Яка архітектура! Шкода, що недостатньо на цьому знаюся, щоб написати щось толкове. Погано, що дуже багато будинків, це видно неозброєним оком, в аварійному стані.
Поруч вивіска: "Східно-Європейський банк".
Які собаки! Вони тиняються Приморським бульваром, вгодовані, лагідні, лащаться до людей, зрідка беззлобно обгавкують велосипедистів. Живи така кількість у Києві – вже б людей рвали. Про Москву мовчу. Москвичі, які вперше приїздять до Києва, відчувають те саме, що я в Одесі.
Збоку це виглядало так :) (Фотка з ЖЖ
alek_ya).Які коти! У кожному дворі їх живе, мабуть, пара десятків. Неможливо глянути на дах будинку і не побачити там кота або кількох.
А які люди! Вони нікуди не поспішають, у повітрі значно менше нервів і роздратованості, ніж у Києві, це відчувається одразу. Дуже багато дітей, в т.ч. зовсім крихітних, яких батьки ще не возять до моря – тобто, це діти одеситів.
Скільки старого побуту там збереглося! Люди прибудовують до невеличких домів дерев’яні веранди-шпаківні, їдять у дворах – кілька сімей разом, сушать білизну, грають у доміно і карти. Мені розповідала мама, що коли вона була дитиною, таке було і в Києві. Зрозуміло, що і в Одесі це не триватиме вічно – лише до кінця життя покоління нинішніх 40-річних. Шкода, шкода, але й Одесу вже на повну окупують забудовники.
Але головне - я розвіртуалилась і чудово поспілкувалась одразу з трьома френдами:
alek_ya, otiec і 
d_dibrov. Оце ми:
alek_ya видзвонив мене і повів показувати Одесу. Ця людина знає про неї ВСЕ – щоб я так знала Київ! Це тобі не шаблонні прогулянки з екскурсоводом. Зокрема, він завів мене у звичайний під’їзд, де на стелі збереглися дореволюційні малюнки:
А наступного вечора, перед моїм від’їздом, забіг за мною і перш ніж посадити на поїзд, примудрився ще годинку поводити вечірньою Одесою.
(Фотка з ЖЖ
alek_ya)Мабуть, з вечірньої Одеси і почну, а найцікавіше залишу на потім :)
(Перепрошую за не дуже високу якість фото – вечірня зйомка – це взагалі важко, а робилися на бігу).
Думська площа. Одеська мерія і пам’ятник Пушкіну перед нею.
Пушкін (пам’ятник і його фрагмент)
Приморський бульвар
Статуї Меркурія і Церери на фасаді мерії
Трофейна гармата на Думській площі (1850-і рр.)
Оперний театр і фонтани біля нього
Праворуч - мармурові Амур і Психея
Одна з найстаріших одеських скульптур - фонтан "Діти і жабка".
Одразу видно, що приморське місто :)
Далі буде...
http://bilozerska.livejournal.com/161621.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/161621.html
← Ctrl ← Alt
Ctrl → Alt →
← Ctrl ← Alt
Ctrl → Alt →