?

Log in

No account? Create an account
вересень 2019   01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
На Покрову-2006

Бій під Шромою

Posted on 2009.07.20 at 04:02
Tags: , , ,


(По-русски читать тут)
Вчора, 19 липня, була 16-а річниця бою під Шромою (1993-й рік, грузино-абхазький конфлікт), коли українські добровольці з УНА-УНСО розгромили переважаючі сили росіян. Спочатку розкажу коротко про відзначення, далі - про сам бій.


Як щороку, на Байковому цвинтарі, де поховані загиблі у тій війні, зібралися українці з УНСО і грузинська делегація на чолі з послом.


На хресті над могилою Анатолія Лупиноса символічно склали разом український і грузинський прапори. Поруч хлопці тримали ікону «Покров Богородиці Унсовської».




Отець Сергій відслужив панахиду по загиблих.


Посол Грузії в Україні Григол Катамадзе був нагороджений Пустельним хрестом, найвищою нагородою УНСО.

Медаль УНСО 1-ї категорії передали представникам грузинського департаменту у справах ветеранів для майора Вахтанга Кілаурідзе, який разом з 11-ма своїми бійцями під мінометним обстрілом виносив з поля бою поранених українців.


Також медаль УНСО Валерій Бобрович вручив капелану УНСО о.Сергію Ткачуку.


Рідкісний кадр: де ви ще побачите священика, який викидає кулака і кричить "Слава Нації - смерть ворогам!"?


Грамоти від УНСО представникам департаменту у справах ветеранів Грузії

Багато казали про бойову дружбу між Україною і Грузією, про те, що Грузія ніколи не змириться із втратою Абхазії і Південної Осетії.


«Якби не Україна тоді, можливо, Грузії уже б не було, - сказав Григол Катамадзе. – Це називають грузино-абхазьким конфліктом, але насправді це Росія почала тоді війну проти Грузії. Тільки-тільки розпався Союз, а Росія вже знову почала свої імперські кроки, почала об’єднувати навколо себе землі. І ці хлопці – вони захищали Україну в Грузії. Я не військовий, але знаю, що у багатьох військових навчальних закладах вже вивчають бій під Шромою, навчають на його прикладі.
Зараз у Шромі стоять російські війська. На адміністративному кордоні по ріці Інгурі Росія будує кордон» - і повторив про те, що історичні грузинські землі незабаром повернуться до Грузії.

***********************************************************

Про бій під Шромою розказує начальник головного штабу УНСО Валерій Бобрович, тоді – сотник Устим:

- Спочатку ми діяли як антипартизанський підрозділ. Нашим завданням було шукати диверсійні групи і їх знищувати. Але коли через кілька місяців у грузин не вийшло взяти Шрому, вони вирішили використати наш підрозділ, бо ми відрізнялися дисципліною. Ми носили мазепинки, і нас називали «немецкие шапки».
І я, продивившись карту, взявши свій рій розвідників, пройшов – там є стара дорога, по який ще при совітах вивозили щось. Ця дорога обходила Шрому, вона вже була покинута, заросла, і там було таке урвище, через яке можна було потрапити до Шроми. І ми вночі на мотузках спустили туди важкі кулемети і спустилися самі. І коли сонечко піднялося, ми взяли Шрому. Хвилин за 15 пробігли все місто.
Нас було 53 чоловіки. Коли я піднявся на дзвіницю в центрі міста і побачив відступаючу колону росіян – я жахнувся: їх було близько 600 чоловік. Я чесно скажу, брехати не люблю: якби мені доповіли, що там такий гарнізон, я б туди не сунувся!


А от що на грудях в пана Устима: унсовський хрест з накладеним на нього грузинським хрестом святої Ніно

Вони не знали, скільки нас, а ми не знали, скільки їх. Тому ми їх і вибили. Така була паніка… Ми заходимо в хату – там стоїть пензлик намилений, в іншій – півпляшки горілки. Вони не знали, скільки нас туди влізло. А тут ще і крик: «Слава!!!» - українці! – а вже про нас розголос пішов, що ми гірші, ніж есесівці…
У нас під час цієї атаки було лише 2 легко поранених. А в містечку ми нарахували 17 трупів. А вже потім, коли вони забрали звідти тих казачків і кинули туди батальйон регулярної армії, за два дні боїв ми втратили двох убитими і 20 чи 22 чоловіка пораненими. У російської сторони були втрати – 57 чоловік убитих. Це відомо, бо через два дні після боїв під Шромою російська штабна машина напоролася на грузинську розвідку. І в них були всі документи.



Ми тримали Шрому три дні. Бог, мабуть, був на нашому боці. Там справа була дуже висока гора, і в мене не вистачало людей, щоб її перекрити. А мін – в мене була лише одна протипіхотна міна. І ми її туди поставили. Я колись читав Манфреда «Наполеона». Наполеон казав: для того, щоб примусити людину повірити, що тут є минне поле, необов’язково, щоб він пішов туди перевіряти. І от вони коли туди сунулись, на цій єдиній міні підірвалися і далі не пішли. І їм не вдалося нас обійти, бо якби обійшли, нам би, як кажуть, жаба цицьки дала.


Ветеран шістьох війн

Ми не втікали – ми відійшли. Ми були поставлені в такі умови. Нам перестали підвозити воду, тому що дорога, по якій її возили, була під обстрілом. Вода, боєприпаси – все підходило до кінця, і я не бачив сенсу – якщо в мене людей в 5 разів менше, ніж противника, у мене одна можливість – маневр. А який може бути маневр, якщо ми закріпились у кам’яниці. І ми прийняли рішення відійти, і відійшли, забравши всіх своїх поранених, всю зброю і навіть трофеї. В якості трофеїв ми, як люди хазяйновиті, вивезли машину солі і дві машини з брезентом.


Державний гімн

Під час боїв під Шромою я був важко поранений. Куля 5,45 зі зміщеним центром увійшла в руку і роздробила обидві кістки. Спочатку лежав у шпиталі в Тбілісі, а потім, коли прийшов їхній хірург і сказав: «Слушай, нам привезли такие классные немецкие протезы!», я зрозумів, що лікуватися треба у Києві. Краще погана своя рука, ніж хороший німецький протез.

Коли нас привезли у Київський військовий шпиталь, на другий день прийшов генерал-майор, начальник шпиталю, і сказав: «Хлопці, вибачте, але я не хочу іти на пенсію. А до мене прийшли люди, показали, самі знаєте, які посвідчення і сказали, що київський військовий шпиталь не для того, щоб лікувати недобитих бандерівців». Тому мене повезли спочатку у Львів. У руці було 24 уламки. Я десь місяць поневірявся по лікарнях, і врешті-решт в Києві один професор, начальник кафедри військово-польової хірургії у медичному університеті, зробив операцію, і рука відсотків на 70 працює.



Вже після цього я був заарештований, і суддя сказав: «Я терпіти не можу українських націоналістів, але я професіонал, я не бачу, за що вас судити». Бо найманці – значить, я наймався. А де відомість на зарплату? А ордени – де і коли найманців нагороджують орденами або дають паспорт почесного громадянина? В історії Грузії 11 чоловік мають паспорти почесних громадян Грузії, з них 7 – офіцери і стрільці УНСО. Звинувачення розвалилося. Був би Іосіф Віссаріонович – звичайно, довго не розмовляли б зі мною, але тут – не вийшло…


Слава Нації! - Смерть ворогам!

П.С. Подяка Віктору Круку і Володимиру Щербині - частина фоток у цьому репортажі їхня. Ще фотки Крука - тут.

http://bilozerska.livejournal.com/157735.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/157735.html

Comments:


Сторінка 1 з 2
<<[1] [2] >>
stkachuk
stkachuk at 2009-07-20 03:05 (UTC) (Посилання)
Файно !
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2009-07-20 08:44 (UTC) (Посилання)
Дякую!
logist88
logist88 at 2009-07-20 05:27 (UTC) (Посилання)
Цікаво було почитати.
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2009-07-20 08:45 (UTC) (Посилання)
Дякую, спеціально записала і розшифрувала розповідь Бобровича.
(Deleted comment)
vseslavd
vseslavd at 2009-07-20 06:31 (UTC) (Посилання)

Re: Бій під Шромою

Ніколи не чув, тому що цього бою не було. Це - вигадка.
sotnyk
sotnyk at 2009-07-20 05:59 (UTC) (Посилання)
Дякую! А в мене досі світла немає, на 10 хв. ноута увімкнув, почитати.
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2009-07-20 08:50 (UTC) (Посилання)
Сподіваюсь, задоволений :)
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2009-07-20 08:04 (UTC) (Посилання)
Нема за що.
induktor
induktor at 2009-07-20 07:10 (UTC) (Посилання)
Дуже цікаво, але присутні деякі русизми в тексті.
nespodiwano
nehrebeckyj at 2009-07-20 08:47 (UTC) (Посилання)
Не вигадуйте про русизми. Жива мова. А хто не чув про цей бій, то отут Бобрович розказує більше: http://www.kavkaz.org.uk/ukr/content/2009/07/16/10381.shtml
(Deleted comment)
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2009-07-20 09:03 (UTC) (Посилання)
Було...
nikolauskass
nikolauskass at 2009-07-20 08:49 (UTC) (Посилання)
Хм, цікаво щодо "трофеїв", я читав що з тієї солі вони тіпа редуту зробили.
І чого ти так святого отцяі попалила?;-)
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2009-07-20 09:04 (UTC) (Посилання)
Щодо редуту - спитаю у хлопців, чи правда.
А святий отець - капелан УНСО і такого палева не боїться :)
(Анонімно) at 2009-07-20 09:22 (UTC) (Посилання)

Цитата з книги "Ми - з УНСО"

Цитата з книги "Ми - з УНСО":

"До прибытия украинских добровольцев, в Абхазии практически не было случаев контактного боя. Как правило, боевые стычки носили характер интенсивных перестрелок с довольно значительного расстояния. И если одна из сторон имела в данный момент огневое превосходство, то противоборствующая сторона откатывалась назад. И те, и другие берегли себя, никто не хотел рисковать собственной головой.

Между тем, рукопашная схватка грозила обеим сторонам серьезными потерями. Ну а тот, кто не выдерживал резни и бежал, подставив спины противнику, становился идеальной мишенью для пулеметчиков. Унсовцы решительно сломали ставшую уже привычной в Абхазии модель бесконтактного боя, стремясь как можно быстрее войти в соприкосновение с противником. И это было шоком."
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2009-07-20 09:26 (UTC) (Посилання)

Re: Цитата з книги "Ми - з УНСО"

Пам’ятаю, Бобрович це теж розказував...
a_ingwar
a_ingwar at 2009-07-20 09:34 (UTC) (Посилання)
Я колись виклав в себе на блозі статтю про Шрому:
http://a-ingwar.blogspot.com/2008/02/blog-post_3050.html,
за яку колись конкретно дістав у друкованому варіанті.
Ще на неї є посилання на одному цікавому сайті із міжнаціональних конфліктів: http://conflicts.rem33.com/images/Ukraine/ukrainians4georgia.htm
UKRAINIANS FIGHTING FOR GEORGIA: SPRING-SUMMER 1993
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2009-07-20 09:49 (UTC) (Посилання)
Дякую за лінки!
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2009-07-20 10:25 (UTC) (Посилання)
Лінк від cyxymu - відео боїв під Шромою.
http://bilozerska-rus.livejournal.com/39658.html?thread=268266#t268266

(Сама ще не бачила - дуже поспішаю, сподіваюсь, там щось цікаве :)
(Анонімно) at 2009-07-20 12:36 (UTC) (Посилання)

СЕВАСТОПОЛЕЦ

А бандеровцы проклятые,приезжайте к нам опять и будете как всегда драпать с голой ЖОПОЙ ничего добьют вас москали скоро
recordare_ss
recordare_ss at 2009-07-20 11:08 (UTC) (Посилання)
Рідкісний кадр: де ви ще побачите священика, який викидає кулака і кричить "Слава Нації - смерть ворогам!"?

Звісно, є чим пишатись! «Добрий» священик. Вибачте що так кажу про духовну особу, але він несповна розуму. Не може духовна людина таких слів казати.
--
ghrzzd at 2009-07-20 13:40 (UTC) (Посилання)
помиляєтесь. ви, певно, не можете казати таких слів, але це ваша особиста справа. натомість духовна особа, власне як будь-яка порядна людина, мусить бути патріотом. хіба той хто не любить батьківщини здатен любити бога?
Terra Cosacorum futurae
haidamaka14 at 2009-07-20 19:31 (UTC) (Посилання)
Варто також віддати належно послу Грузії. Не забоявся - прийшов
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2009-07-21 08:53 (UTC) (Посилання)
Так він щороку приходить. І каже часто дуже радикальні як для дипломата речі.
a_k88
a_k88 at 2009-07-20 20:03 (UTC) (Посилання)
А Бобрович зараз в якому УНСО чи УНА-УНСО?
І яке з них прийшло на вшангування?
gurvinyk at 2009-07-20 20:41 (UTC) (Посилання)
Шухевича-Зайченка. Це я знаю точно.
eneus_71
eneus_71 at 2009-07-20 21:44 (UTC) (Посилання)
Читав про бій в Шромі "Війна в натовпі" Корчинський та друзі. Вперше бачу тих про кого читав із захопленням - "Устим" та інші, вважаю їх людьми неймовірної мужності. Поїхати за тридев"ять земель виключно за ідею. Респект.
А які зараз відносини в УНА-УНСО з засновником, і які причини розриву.
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2009-07-21 08:58 (UTC) (Посилання)
Так, практично всі, хто на цих фотках, крім молодих хлопців, пройшли всі або більшість війн УНСО.
З Корчинським? Стосунків практично ніяких. Називають його зрадником, провокатором і агентом спецслужб. Причини розриву - це було у 1997 році, мене тоді не було ще в УНСО, важко казати. На низовому рівні стосунки між унсовцями і братчиками Корчинського цілком нормальні.
Previous Entry  Next Entry