Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Скорботне віче біля могили патріаха Володимира


(По-русски читать тут)
Вчора, 18 липня 2009, на Софійській площі біля могили Патріарха Володимира, як і щороку, відбулося скорботне віче, де згадували Патріарха і його поховання, «чорний вівторок» 1995-го року. Від усіх минулорічних його, передусім, відрізняли плакати проти московського патріарха Кирила.


Спочатку отець Сергій Ткачук відслужив панахиду.


Олександр Гудима, голова Братства Андрія Первозванного (плакати – саме їхні), закликав всіх патріотів України виступити проти патріарха Кирила.


Колишній нардеп В. Яблонський дуже емоційно переповів власні спогади про «Кривавий вівторок» – їх я розмістила у попередньому пості.


Олесь Шевченко назвав поіменно п’ятьох осіб, винних у побитті похоронної процесії: президент Кучма, голова Верховної Ради Мороз, прем’єр-міністр, колишній генерал КДБ Марчук, виконуючий обов’язки прем’єр-міністра Шпек, і «головний українофоб держави» Табачник.
О.Шевченко казав, як колись пропонував встановити на Хрещатику шибеницю і символічно повісити на ній Табачника. Як на мене - вішати українофобів символічно нецікаво, а по-справжньому не вийде: буде наша влада - втечуть вони до Москви :)


Завершувальна промова о.Сергія була блискучою. Почав він з того, що згадав Миколу Коханівського з товаришами, які «кувалдами роблять Україну українською».
- Нагадаю думку мого кума Юрія Шухевича, який казав: «Христос сказав любити своїх ворогів. Я, як християнин, мушу їх любити, а як українець, я ніколи не пробачу ворогам моєї нації». Тому ми так повинні сприймати ці слова Христа, і так їх сприймав блаженної пам’яті патріарх Володимир. Пригадайте слово Боже. Христос сказав: «Немає людині більшого ворога, ніж ближній його». Так хто до Української держави ближній? Москва і Польща.
Далі Христос говорить: «Не мир, а меч я приніс вам, щоб розділити сина з батьком, і доньку з матір’ю». А хто у нас в останній історичний період дуже хотів бути батьком? Тому Христос і приніс той меч, щоб не було у нас того самозваного «батька» і «старшого брата».
Як українці, ми не повинні любити ворогів нашої нації. Бо ворог у нас один – сатана. І з ним треба боротися адекватними засобами до повної перемоги над ним і його слугами. Так і треба сприймати християнство, а не так, що ми якісь раби, підставляємо другу щоку, візьми сорочку, забери жінку, забери дім. Ні, українці ніколи такими не були. Українці завжди були воїнами і за своє могли постояти. Таким воїном і був Патріарх Володимир… І зараз його душа в Царстві Небесному молиться до Бога, і в одній руці у неї Хрест, а в другій – Тризуб.



Отець Сергій закликав написати звернення від громадських організацій до Президента («поки цей Президент у нас ще є») із закликом оприлюднити результати слідства і хімічного аналізу по факту смерті Патріарха Володимира і результати слідства по побиттю похоронної процесії, а також опрацювати питання перепоховання Патріарха у Софії Київській. Щоб ми могли там відправляти панахиди і навіть літургію, і це б сприяло відродженню Софії як храму Божого.



- Я Патріарха бачив за півтори години до смерті, і він себе нормально почував. Зрозуміло, після двох інфарктів, і нирки у нього були відбиті, здоров’я вже нема. Але коли людина себе бадьоро почуває і помирає через півтори години, це викликає – як це так? Я був у морзі, разом з іншими отцями омивав і одягав Патріарха, ми балакали з тим лікарем, який робив розтин. Він казав: «Так, ребра поламані були». Ми кажемо: «На Ваш погляд, як лікаря, про що це може свідчити?». Він каже: «Можливо, робили штучний масаж серця». Далі він каже: «Два уколи в серце, голка 13 см». Але ми знаємо, що коли приїхала «швидка», майже через 40 хвилин – то хто до того міг робити уколи? А вже коли людина Богу віддала душу (бо коли приїхала «швидка», він уже давно помер), хто померлій людині робив би уколи в серце?
Ще той лікар сказав, що коли людина помирає у таких обставинах, крім звичайної кримінальної справи, веде справу СБУ. І сказав, що були люди з СБУ і брали кров на хімічний аналіз на предмет отруєння. І все це досі не оприлюднене.

В кінці всі приклалися до хреста і пішли до нашої недільної школи дивитися фільм «Хресна дорога» - про похорон патріарха Володимира.



Людей було мало, їх на цьому заході з року в рік все меншає (о.Сергій сказав, що це добре, що вони справами займаються). Може, й дійсно добре. З одного боку, пам’ятати і вшановувати треба, з іншого – в мене все сильніше і сильніше не лежить душа до таких от маргінальних вуличних заходів. Лежить вона або до велелюдних майданів, або до гранично малолюдних акцій прямої дії.
Tags: акції, о.сергій, священик, упц кп, упц мп, фото, християнство
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 32 comments