Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Уривок

(По-русски читать тут)
Ризикую викласти уривок з мого недописаного твору.


Адольф Гітлер у вікні Райхсканцелярії 30 січня 1933 року, в день приходу до влади

30 січня 1933 року

Берлін. Готель "Кайзерхоф". Фюрер Адольф Гітлер - райхсканцлер - сидить одягнений на розібраному ліжку.
Небо - чорне, низьке, важке. У червоних відблисках від сотень смолоскипів – досі.
Он воно, значить, як.
Фюрер був некрасивою людиною. Чорне волосся, вузькі похилі плечі, широкий зад... загалом, він виглядав недоладно. Але коли натовпи дуже великі, вони цього не бачать.
Кайф минув. Залишилась енергія, що влилася у нього. Енергія тисяч і тисяч людей, які вірять у нього. Сподіваються на нього. Його й зараз трусило від цієї енергії. Вони кричали йому "Хайль!", а він стояв у вікні з простертою рукою, нічого не тямлячи. Якби хтось звернувся до нього, він би не зрозумів. Був як божевільний.
Простягав руку вперед і вгору, а хотілося - в сторони. Якби він розкинув руки, ця немислима енергія підняла б його у повітря.
Він був у центрі. На виду. Він - надія Німеччини. Він - її шанс на порятунок (більше, ніж вони думають). Все, все збулося.
А далі що?
Далі треба виграти вибори. У березні. А потім?
Поки він йшов до влади, у нього не було часу поміркувати над цим. Тепер теж не буде. Раніше треба було боротися. Тепер - працювати.
Це набагато важче.

Треба дати усім роботу. Як? Невідомо. Але він впорається з цим.
Підняти економіку. Створити імперію. Навчити їх поважати себе.
Задавити комуністів. Відігратися за Версаль.
Відправити всіх євреїв туди, де їм належить бути.
І ще, і ще, і ще...
Під силу це одній людині?
Одній - напевно, так.
Це ще не все.

Зі сходу тягнуло холодом.
Там розпласталася загроза. Величезний, сильний, кровожерний звір, який прокидається і усвідомлює, що голодний.
Сталін.
Від сьогодні - колега...
Його країна більше Німеччини казна у скільки разів. Але Сталіну у ній тісно. Сталін прийде.
Це трапиться не завтра. Не післязавтра. Але трапиться неодмінно.
Сталін зробив на нього пастку. Він роками підгодовував його. Він давав йому гроші. Він примусив німецьких комуністів (до стінки!) підтримати НСДАП проти соціал-демократів. Сталін забезпечив йому сьогоднішній день.
Він, Фюрер, узяв їжу з рук Сталіна. Тепер треба платити.
Чим платити? Від нього ж не відкупишся!
(Треба б подзвонити Єві. Ні, не вийде. У такий день навіть він не може дзвонити куди хоче. Лінії забиті).
Він міг відмовитись. Залишитись ні з чим. Тоді Сталін знайшов би іншого. А Німеччина загинула б напевно.
І він погодився.
Сидячи на розібраному ліжку в готелі "Кайзерхоф", 30 січня 1933 року, він прийняв виклик.
Низьке багряно-чорне небо опустилося і лягло йому на плечі.
Стало дуже страшно.

http://bilozerska.livejournal.com/146149.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/146149.html
Tags: третій рейх
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 77 comments