Продовжую викладати уривки грузинських вражень. Поки що - "туристичні". На "туризм" у мене там було аж кілька годин!
Цей древній храм було збудовано у VI столітті над дерев’яним хрестом, встановленим на горі святою рівноапостольною Ніно, яка принесла на землю Грузії християнство. Один з символів Грузії – хрест святої Ніно, у нього поперечні «крила» опущені донизу. Згідно з переданням, він був зроблений з виноградної лози, а Ніно обв’язала його своїм волоссям.
Свята рівноапостольна Ніно
Джварі
Згори – ось такий вид на злиття рік Арагві та Кури (пам’ятаєте, у Лермонтова: «Там, где, сливаяся, шумят, обнявшись, будто две сестры, струи Арагвы и Куры» - це якраз це місце), і на давню столицю Грузії – Мцхету. Це біля 20 км від Тбілісі.
Храм Светіцховелі у Мцхеті - кафедральний патріарший храм Грузинської православної церкви. Якщо не помиляюся, це найбільший з давніх храмів Грузії. Збудовано його у ХІ ст. на місці, де у IV ст., за порадою святої Ніно, була збудована перша в Грузії християнська церква.
Джварі. Арочний вхід і спуск у підвал
Біля стіни – «дерево бажань», яке за традицією обв’язують стрічечками і ганчірочками.
В’яжу на нього пов’язку УНСО. Щоб повернутися ;)
Головна дорога
Можливістю побачити і сфотографувати цю красу я зобов’язана молодому офіцеру Левану. Леване, друже, якщо ти це читаєш – я тобі дуже-дуже вдячна, чекаємо в гості!
Могили грузинських царів у Свєтіцховелі
Ми з ним молились і у Джварі, і у Свєтіцховелі, і я маю звідти срібний хрест Ніно. Леван розповів мені, що грузини – дуже віруюча нація, особливо молодь. На відміну від нашої, більшість грузинської молоді дотримує пости і регулярно ходить до храмів. Причому якщо людина в Грузії патріотично налаштована, вона майже завжди є практикуючим християнином. Не так, як у нас – де патріот, там язичник…
Оце така я біла і пухнаста :)
http://bilozerska.livejournal.com/126573.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/126573.html
← Ctrl ← Alt
Ctrl → Alt →
← Ctrl ← Alt
Ctrl → Alt →