Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Вийшли одразу чотири прекрасні рецензії на "Щоденник нелегального солдата"



Вийшли одразу чотири прекрасні рецензії на "Щоденник нелегального солдата"

1. Автор Дмитро Крапивенко, головний редактор "Тижня"

"Ми бачимо дуже розгорнуту перспективу: детальну, день за днем, історію одного розвідувального підрозділу, що починав воювати в складі «Правого сектору» й продовжив в Українській добровольчій армії. Підрозділу, якого нині не існує, але більшість його бійців — з тих, що вижили, — воюють донині, уже легально, у лавах ЗСУ. І це природно, бо, як вважає Олена Білозерська, місія добровольців — «скелетувати армію».

Зі сторінок книжки на нас дивляться бійці та командири: живі й мертві, молоді й не дуже, хлопці й дівчата, волонтери, місцеві мешканці — всі, хто оточував Олену протягом 2014–2017 років. І це не просто «ілюстративний матеріал», про кожного героя є бодай кілька рядків, навіть якщо зустріч була короткою. Авторка помістила у свій літопис масу сюжетних ліній: окрім власне фронтових буднів, бачимо внутрішньопартійне життя «Правого сектору», побут тилових баз і бліндажів на «нулі», чуємо розмови в потягах, що йдуть на схід, і безліч історій, кожна з яких — правдива. «Щоденник» написаний за принципом самовидця: ідеться про події, учасницею яких була сама авторка, чи подається пряма мова тих, хто був тоді в тому місці.

...Інколи здається, що час на сторінках «Щоденника» завмирає: не відбувається нічого, окрім готування їжі, рубання дров і гри з кошенятами на подвір’ї. Потім книжка різко повертає немов у жанр політичного детективу: загадкові персонажі закликають «повернути стволи на Київ» і навіть намагаються втілити цей заклик у життя, відчувається контргра спецслужб. Але все це реальне життя. Часом рутинне й геть невеселе, часом захопливе, мов у трилері, коли знання з орнітології допомагають героєві вирахувати ворожу ДРГ. І це не сценарій, а літопис того, що було насправді".

Повністю на сайті "Тижня" :
https://m.tyzhden.ua/Columns/50/242970

************************
2. Автор Олег Коцарєв

"Як «Правий сектор» здобув російську штабну карту, як загадковий «розвідник-буддист-провокатор» загинув від рук української «Альфи» на Оболоні, як приховували «неофіційну» присутність добровольців на фронті, як звільняли Маріуполь, Карлівку, Широкине…

Про це та багато інших цікавих воєнних і навколовоєнних подробиць 2014-2017 років розповідає «Щоденник нелегального солдата» Олени Білозерської, журналістки,  громадської активістки, помітної учасниці добровольчого рузу, а тепер – офіцера ЗСУ. Нещодавно вийшло друком друге видання книги.

Це вже друге видання бойових мемуарів Білозерської, які через суто особистий погляд фіксують події, починаючи з передумов постання організації «Правий Сектор», продовжуючи створенням і розвитком українського добровольчого руху, змальовують перші хаотичні тижні війни, активний український наступ, масштабні російські удари літа 2014-го – і поступовий перехід війни в позиційний формат. Усе це – у вигляді щоденника з відступами, самокоментарями та коментарями-спогадами інших учасників подій, від першої особи людини, яка провела цей час у «Правому Секторі», в Добровольчому Українському Корпусі та в Українській Добровольчій Армії, залишаючись у складі досить автономного загону, відомого як «група Вольфа».

Повністю на сайті "Тексти":
https://texty.org.ua/articles/100793/shodennyk-nelehalnoho-soldata-memuary-z-dobrovolchyh-okopiv-chomu-varto-prochytaty-knyhu-bilozerskoyi/

******************************
3. Автор Леся Левченко

"Моє найбільше книжкове відкриття за останній час - книга Олени Білозерської "Щоденник нелегального солдата".
Це - документальна хроніка участі одного з підрозділів Добровольчого українського корпусу "Правий сектор" у війні України з Росією з початку 2014 по кінець 2017 року.
Замовила її щойно почула рекомендацію Данила Яневського на skrypin.ua.

Книга абсолютно документальна, але це либонь найкращий формат для опису саме цієї війни. У ній маса героїв, подій, кульмінацій і розв'язок, які неможливо було б подати в художньому жанрі, та ще й з документами і фото. 
Прочитуючи день за днем, стало зрозуміло, наскільки партизанську війну доводилося провадити добровольчим батальйонам майже весь час, не маючи найнеобхіднішого спорядження і зброї та виживаючи завдяки волонтерам і небайдужим; якими насправді були їхні бойові виходи і коли вони МОГЛИ воювати, а коли їм доводилося 'відстоювати' збоку через невідоме російським бойовикам перемир'я.
З книжки дізналася про госпітальєрів, про наших полонених і 'їхніх' полонених, про чотирилапих бійців і про здобуття військових професій прямо під час обстрілів.

Глобально книга не лише про сучасну війну, а і про те - ЯК, ЧОМУ і ЗАВДЯКИ КОМУ вона стала можливою. І мова не про владу, а про звичайних людей, які навіть не усвідомили причинно-наслідкового зв'язку між участю у референдумі ДНР і хатою, розваленою снарядом.

У 2016 році в одному зі своїх дописів Олена Білозерська написала текст, який на диво актуальний навіть зараз:

"Час грає проти Росії - але проти нас теж. Тому необхідно поступово, без зайвого піару, але й без заперечення очевидного, віджимати в окупантів з колаборантами населений пункт за населеним пунктом. Мінські угоди - спокійно, без пафосу і надриву ігнорувати. Якщо є такі, кого з цього приводу мучить совість - згадайте, наприклад, Будапештський меморандум, і все стане на свої місця. Росія ніколи не тримала і не буде тримати слова. І оскільки не ми на її території, а вона на нашій, нам тримати перед нею слово, це - бути наївними, вічно ошуканими дурниками.
Наразі треба воювати, орієнтуючись виключно на толкових фронтових командирів. У ситуації, що склалася, їм видніше, що треба робити. А решта підтягнуться - і Захід, і Порошенко… Поставлені перед фактом - цей факт визнають, нікуди не дінуться. Переможців не судять. Тож давайте перемагати".


Напевно, власний щоденник нелегального (чи легального) солдата є у кожного, хто побував на цій війні. Олена свій опублікувала, за що я їй безмежно вдячна, адже багато відповідей на питання ЧОМУ ТАК? відпало само-собою.

П.С. Цей текст не претендує на професійну рецензію. Просто - відгук вдячного читача. 

https://www.facebook.com/100004451323842/posts/1510235689134794/?app=fbl

4. Автор Еміль Акімов.

Чудова, чудова, чудова книга, яку варто прочитати кожному! Пересічна людина ознайомиться з тим, що було за лаштунками літер АТО, Ті_що_були отримають неймовірні флешбеки)) Особисто у мене описи Водяного, "Вєгаса" викликали блаженну посмішку)
Власне, це не скільки роман, скільки дійсно щоденник, документальне кіно в словах. Величезна кількість ілюстрацій робить 100% ефект присутності! Тут можна зустріти знайомих, друзів, історичних і медійних постатей, пройти шляхом становлення, розвитку (і хвороб, куди ж без цього) Правого Сектору та УДА
Дякую, пані Олено, за вашу працю, як публіцистичну, так і збройну, честь. Слава Україні!

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1060155134356617

#ЩоденникНелегальногоСолдата
Tags: #ЩоденникНелегальногоСолдата
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 36 comments