І тут би мені, сповненій гнівом праведним, дати ваті рішучу відсіч. Але не можу. Бо вся моя інформація про події під Золотим - з офіційних джерел. Тих самих, у яких бойовики не один раз самі себе обстрілювали, порушуючи Мінські угоди.
Ні, цього разу я відсотків на 80 впевнена, що все було саме так, як нам повідомили. Але я не поставлю під загрозу свою репутацію, наполягаючи на правдивості офіційної інформації, якщо вона не підтверджена власною, незалежною.
Бо, перепрошую, забрехалися. Я не кажу про форс-мажорні випадки - якщо, припустимо, помилка наших військових призвела до втрат серед цивільних. Усі розуміють, що це буде списано на противника, тут просто немає ради, так усюди завжди було, і так буде.
Але коли ми працюємо по військових об'єктах, по ворожих позиціях, по озброєних окупантах і колаборантах - якого біса стільки років принижуємось, удаючи, що цього не було??
Вони зі зброєю, воюють проти нашої держави - що ми повинні з ними робити, крім як різними способами звільняти від них наші території?
Хочуть миру? Хай вивішують білий прапор - і буде мир.
Не варто принижувати себе, своїх військових і свою державу брехнею.
← Ctrl ← Alt
Ctrl → Alt →
← Ctrl ← Alt
Ctrl → Alt →