?

Log in

No account? Create an account
березень 2019   01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Фронт зима

Мої підсумки-2018

Posted on 2019.01.01 at 00:39
Tags:
Хто сильно застудився і зустрічає, як лох, новий рік з температурою у ліжку – той я :)
На щастя, я не забобонна і весь 2019 рік хворіти не збираюся. Попереду багато справ – насичені військові навчання і, звісно ж, передова.

А поки що коротко – мої особисті підсумки 2018-го року. Він був переламним для мене.



Спершу було закінчення навчань на офіцерських курсах у НУОУ ім.Черняховського і отримання мною первинного офіцерського звання молодшого лейтенанта. Такі моменти зазвичай згадують як неймовірний і неоціненний досвід, дякують педагогам і побратимам за спільно пережите. Все справді так і було. Зі мною разом навчався мій найближчий побратим Каталонець, з яким у нас за плечима три з половиною роки війни у «підрозділі Вольфа», а також побратими по УДА друзі Смерека, Покутяка, Шугай і подруга Стріла. Ніколи не забуду і педагогів, а особливо – генерала Дісяка, якого, на жаль, звільнили з вузу і він не довчив нас до випуску, і полковника Матковського, людину унікальну по своїй суті ;) А також полковника Гусаренка, який страшенно мордував нас прийняттям рішень на карті, і завдяки якому я нині на службі у тих картах трохи вже не туплю :) Але як людина чесна, скажу, що найбільше з того навчання мені запам’яталося щоденне фізичне і розумове виснаження, сльози через отримані на «літучках» двійки і трійки і сон по 2 години на добу – бо вроджений перфекціонізм не дозволяв вчитися погано. Зрештою я закінчила навчання на «відмінно», але після того довелося добряче полікуватися – виснажений організм почав давати збої.



Далі був щемний момент прощання з Українською Добровольчою армією і перехід на службу у Морську піхоту ЗСУ. Зараз я командую взводом САУ у вже легендарному #503_ОБМП і намагаюся стати справжнім українським офіцером.



Крім цих двох головних для мене подій було ще кілька важливих моментів. Це вихід, зусиллями Артура Закордонця, збірки «ВОП. Війною ограновані поезії», до якої увійшли кілька моїх фронтових віршів, і книги Жені Подобної «Дівчата зрізають коси» - це історії 25 фронтовичок, зокрема, й моя.



Мушу згадати і про переможний крок Україною і світом фільму «Невидимий батальйон» - про дівчат-фронтовичок. Моя особиста участь в його просуванні мінімальна, було, чесно кажучи, не до того, але все-таки я є однією з його героїнь і дякую Марії Берлінській, Андріані Сусак, Оксані Іванців та іншим дівчатам за поширення у світі, через «жіночу» тему, інформації про російсько-українську війну.



Також за цей рік я написала власну книгу спогадів – про мої 3,5 роки війни в ДУК ПС та УДА. Вона вже має назву – «Щоденник нелегального солдата» і - сподіваюся, скоро побачить світ.

У самому кінці року я отримала високу державну нагороду - орден «За мужність». Указ Президента про нагородження був підписаний ще у жовтні, добровольців, удостоєних державних відзнак, Президент нагороджував у Дніпрі, а я, оскільки була на службі, отримала нагороду 29 грудня, з рук командувача Морської піхоти ЗСУ.



Я дякую Провіднику Дмитру Ярошу, полковнику Соколу і всім, з ким разом було пройдено цей нелегкий спільний шлях, який ще не закінчено.

Дякую своїм новим колегам по службі – офіцерам, сержантам і матросом. Ви всі дуже класні, допомагаєте мені успішно адаптуватись на новому місці.

Дякую своїм найближчим. Дякую волонтерам, які допомагали нам і продовжують допомагати.

Вітаю всіх нас з новим роком. Він не буде легший за попередній, але він трохи наблизить нас до перемоги. Оскільки в цьому році вибори, закликаю всіх бути максимально обережними і пам’ятати, що головне – не розвалити державу через чиїсь – чиї завгодно – політичні амбіції.

З новим 2019 роком, друзі! Хай повиздихають наші вороги :)

Comments:


Сторінка 1 з 3
<<[1] [2] [3] >>
megatherion15
megatherion15 at 2018-12-31 22:48 (UTC) (Посилання)
А ми, в міру своїх сил, їм допоможемо! З Новим Роком!!!
san'senko
senko_san at 2019-01-01 00:04 (UTC) (Посилання)
Леночка, поздравляю с Новым Годом!

Мы, конечно, идеологические противники,
.....но Вы мне приятны:)))) Ты меня помнишь, художника:)
Это танго!:)
Я люблю тебя в танце и когда ты поёшь.
У тебя исключительный голос.
Да.
По видио, сразу увидел. И то что фотки ты мне отправила, как бы модели.(я это помню)
Очень замечательные!
Совершенно превосходный женский образ.
***
Но.....
Мы по разные стороны.
Очень сожалею, что мы враги....
А может не на столько, Алена?
:)
micklecat
micklecat at 2019-01-01 07:28 (UTC) (Посилання)
Да какой ты враг)))) Ты просто дурак.
J. Petrova
J. Petrova at 2019-01-01 00:19 (UTC) (Посилання)
Хто сильно застудився //

Эту солдатскую жизнь постепенно
Тяжкий недуг доконал.

Таял он словно свеча понемногу
в нашем суровом краю
кротко безропотно господу Богу
отдал он душу свою.


песня :-)
san'senko
senko_san at 2019-01-01 00:37 (UTC) (Посилання)
P.S.
З новим 2019 роком, друзі! Хай повиздихають наші вороги :)

Вороги в 2019 это вы:)))) никакой россии.
Бля, почти 3о лет разрушали В Украину, Сами, коммунистические, Укаринско-Партийные подонки, мозги есть????
****
Любимая, я тебя не буду переубеждать. У меня просто невняк около твоего образа.
Бывает такое, случайно:)
****
С новым Годом, Снегурочка:)
***
Вот если ты мне чего загадаешь простого, то сбудется:)
Я тебе пирожного загадал, очень волшебного:)
Просто будет маленькая сказка:)
J. Petrova
J. Petrova at 2019-01-01 01:10 (UTC) (Посилання)
Я тебе пирожного загадал, очень волшебного:)
Просто будет маленькая сказка:)//


наркотики запрещены!
Wladi Maevski at 2019-01-01 02:13 (UTC) (Посилання)
Покорения новых вершин вам! Нордического спокойствия и железного здоровья.
Фото в книге много будет? Язык - украинский?
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2019-01-02 14:50 (UTC) (Посилання)
Дякую! Фоток буде багато. Мова змішана – те, що від автора, українською, монологи і діалоги героїв – тією мовою, якою вони спілкуються в житті.
murm51 at 2019-01-01 02:15 (UTC) (Посилання)
Товарисч Алена, где обещанный разбан после окончания военного положения?
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2019-01-02 14:48 (UTC) (Посилання)
Розбанила.
murm51 at 2019-01-01 02:19 (UTC) (Посилання)
Билозерская такая: " Пусть подохнут наши враги!"
И хоп - пол Хохляндии сдохло. Кто от сифилиса, кто от кори, кто то по пьяни гранату в склад боеприпасов закинул без чеки.....
ma535468
ma535468 at 2019-01-01 02:51 (UTC) (Посилання)
Хай повиздихають наші вороги :)

-----
без врагов никак нельзя. не сможете существовать.
врагов надо любить и создавать
micklecat
micklecat at 2019-01-01 06:55 (UTC) (Посилання)
Зачем тебя, дурака, создавать? Ты вот тут, есть, сам приходишь и срёшь.
oldnemesis
oldnemesis at 2019-01-01 03:30 (UTC) (Посилання)
Дякую Вам, Олено. З Новим Роком, та Слава Україні!
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2019-01-02 14:47 (UTC) (Посилання)
Дякую! Героям Слава!
LiveJournal
livejournal at 2019-01-01 03:40 (UTC) (Посилання)
Hello! Your entry got to top-25 of the most popular entries in LiveJournal in Ukraine!
Learn more about LiveJournal Ratings in FAQ.
micklecat
micklecat at 2019-01-01 07:00 (UTC) (Посилання)

https://www.facebook.com/Savchenko.Nadiia/posts/1924588430971781

Надія Савченко
До українців

Мої спостереження:
Я не є людиною релігійною, набожною чи сильно віроючою. Я вірю в Бога як в Силу Всевишнього але завжди прохолодно ставилась до церкви.
Після свого дворічного повернення з російського полону я мала щасливу нагоду говорити з блаженнійшим Любомиром Гузаром, вже покійним настоятелем грекокатолицької церкви в Україні. Ми говорили у простій спокійній атмосфері в нього вдома, віч-на-віч і я душею, аж фізично, відчула, що поруч з Ним Бог.
Я говорила, також, з настоятелем української православної церкви Київського патріархату Філаретом. Ми говорили в офіційно-урочистій атмосфері в його резиденції і поруч я відчувала тільки присутність чиновників.
З Любомиром Гузаром ми говорили про українських політв'язнів, полонених війни, про Україну і про життя. Мені запам'ятались дивовижні слова духовної настанови, які сказав мені цей мудрий чоловік: "Об'єднуй українців в Україну і Бог допоможе".
Ми також говорили і з Філаретом про українських політв'язнів, полонених, про Україну і про життя. Мені не запам'яталось жодних слів, які він тоді говорив.
Я киянка але ніколи не любила ходити до Печерської лаври. Відвідувала виключно під час екскурсій. Ніколи не відчувала там духовної атмосфери і мені не подобалось як архітектурно там все спотворюють забудовами.
Але я любила заходити у Володимирський собор. Не на служби, а просто поставити свічку, поговорити з Богом і помилуватись стародавніми фресками, якими розписані стіни собору. Там панувала атмосфера якогось духовного спокою.
На днях, на якомусь із телеканалів я почула як Сергій Соболєв із ПП "Батьківщина" захопливо розповідав як нещодавно відвідував одну грекокатолицьку церкву у Львівській області і був вражений, що в церкві всього лише одна дорога ікона, але біля церкви збудований дитячий садочок і ПТУ (професійно-технічне училище) за кошти церкви і, якщо не помиляюсь, ще й лікарню будують.
micklecat
micklecat at 2019-01-01 07:00 (UTC) (Посилання)
А я згадала, як після мого повернення із дворічного російського полону "батьківщинці" водили мене до Володимирського собору. Хочу поділитися своїми спогадами з вами, українці:
Зустрічав мене на порозі собору настоятель, вже не пригадаю як його ім'я, здається Володимир, із великим букетом білих троянд. Мене дуже здивувало, що священнослужитель дарує простій людині квіти. Потім настоятель провів мені екскурсію по Володимирському собору. Біля кожної ікони приказуючи такі слова: "Це ікона такого-то святого. На ній золота чи срібна рама. подарував такий-то депутат чи президент чи олігарх. От так потрібно церкву любити". Коли ми підійшли до ікони Божої Матері, де зазвичай люди лишають дорогоцінні прикраси, на знак подяки, настоятель зауважив: "Перед іконою висить лампадка з чистого срібла, подарована Юлією Володимирівною Тимошенко. От так потрібно церкву любить". На що я не витримала і сказала: "Не ношу я прикрас. Немає в мене срібла і золота. Я можу якось церкву любить?!" Священник спохватився і відповів: "Так так. Церкву можна і просто так любити". Далі ми підійшли до мощів, здається, Святої Варвари. На них лежав чи то посріблений чи позолочений вінок на голову. Настоятель Володимирського собору сказав:
- Давай ми покладемо цей вінок тобі на голову.
- А навіщо?
- Як?! Всім же кладуть. І Януковичу клали!
- Тоді точно не потрібно!
І ми пішли дивитися купель в якій нещодавно, якщо вірно пам'ятаю, Нестор Шуфрич хрестив свою онуку, а кумами були Медведчуки і Клички. Нашу екскурсію ми завершили скромною трапезною, бо тривав здається якийсь піст.
Більше у Володимирський собор до нині я не заходила свічку ставити і з Богом говорити. Можливо ще колись повернусь...
Цими своїми спогадами я не хочу образити почуття глибоко-віруючих людей. Я просто розповіла вам те, що мене найбільше вразило. І розповіла це для одного висновку: Якщо український парламент такий всесильний щоб історичним рішенням диктувати церквам, що їм робити, то може б краще почали не з переназви церквів, а із зобов'язань їх будувати в околицях дитячі будинки сімейного типу для дітей сиріт чи будинки для літніх людей? Чи притулки для тварин та опікуватись знедоленими. Проводити духовно-виховні заняття. Зрештою хіба ж покликання церкви, намісниці Бога на землі, не творити милосердя і нести любов людям?!
Оце б була справжня "реформа" духовності в Україні, а не банальний переподіл майна церквів.
Така моя думка.
Надія Савченко. СІЗО, Київ 2018
micklecat
micklecat at 2019-01-01 07:01 (UTC) (Посилання)
http://pravoslavye.org.ua/2016/05/%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9-%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2-%D0%BE-%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D0%B5-%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80/



В’ячеслав Чорновіл: Філарет стоїть на перешкоді духовному відродженню України


До 50-річчя «служіння» анафеми на Київській кафедрі
50 років минуло з того часу, як в Москві ЦК КПРС та КДБ СРСР, по традиції, існуючій в атеїстичній тоталітарній державі, затвердили на Київській кафедрі донощика і агента КДБ на прізвисько «товариш Антонов» – Михайла Антоновича Денисенка (нині самозваного патріарха УПЦ КП Філарета).
За час своєї роботи, виконуючи доручення партії і уряду він відвідав більш ніж 60 країн світу, закрив в Україні декілька тисяч храмів (тільки з 1981 по 1987 – 893), відправив до таборів багатьох священиків-дисидентів. За що удостоювався державних нагород, в тому числі і ордену Червоного Прапору, а також, як стверджують рухівці, – і ордену Леніна.
З початком демократизації та перебудови в СРСР він був викритий як співробітник КДБ, що веде аморальний для монаха спосіб життя, і задіяний в багатьох корупційних скандалах.
В Україні націонал-демократами він був викритий як гекачепіст, сталініст, «україножер», а також злодій, що вкрав багатоміліардну касу Української Православної Церкви.
У 1992 році на вимогу вірян і громадськості на Харківському Архієрейському Соборі, він був вигнаний із керівництва УПЦ, позбавлений усіх ступенів священства, а потім, по сукупності злочинів і відлучений від Церкви Христової шляхом анафематствування.
Законність розстриження і відлучення від Православної Церкви визнано всіма помісними православними церквами світу, а також римо-католицькою церквою.
Нижче (з архівів прес-служби УПЦ) публікуємо звернення депутатів-рухівців, на чолі з лідером РУХу В’ячеславом Чорноволом від 20 січня 1992 року з вимогою вигнати дискредитованого ієрарха із Церкви, а також аналітичний матеріал про «патріотичність» самозваного патріарха.
micklecat
micklecat at 2019-01-01 07:01 (UTC) (Посилання)
«Філарет повинен залишити посаду Предстоятеля УПЦ» (Депутатська заява)
Біль і туга переповнюють наші серця. Тому, що ввірена нам Україна не може здобути собі щастя, не зможе стати на ноги без духовного окормлення, без мудрого і святого виховання Церквою, яка протягом тисячоліття — і тепер ми маємо це проголошувати — виводила народ до кращих духовних, а отже, і соціальних здобутків, коли країна розквітала, славлячись на весь світ своєю культурою, господарюванням, витворами рук людських, які нині визнано світовими шедеврами. Усе це було можливе саме через надихання святої Церкви, Церкви князя Володимира, Церкви Петра Могили, запорізького козацтва, українських синів і дочок. То була чиста акумулююча сила, що виводила народ з монгольського, а потім з польсько-литовського поневолення, то є та Церква, яка має сьогодні вивести народ з навали безбожного тоталітаризму, який залляв мученицькою кров’ю землю нашу, посіяв злидні, прирік дітей наших на чорнобильське страждання. І хто як не Церква має надихати і наставляти осиротілий народ, допомогти стати на ноги, пробудитися від атеїстичного дурману, відвернути нові біди.
Але який наслідок отримала наша Православна Церква від комуністичної системи, яку спадщину?
Кожен день висвітлює ті чорні плями, якими забруднив себе архієрейський апарат, переступивши у своїх компромісах через моральні норми, через ввірений йому Богом народ, не заради віри і чистоти Православ’я, але, як виявляється, заради особистого політичного комфорту і соціального благополуччя. Ось що ми маємо тепер у Церкві мучеників!
І тому не випадково публікації в пресі розкривають і змальовують непривабливі за змістом картини морального і духовного розтління, злочинного альянсу окремих ієрархів саме з вождями віджилої системи.
Не випадково Предстоятель Української Православної Церкви митрополит ФІЛАРЕТ правдами й неправдами шукає шляхів (швидко помінявши свої гасла), щоб заручитися підтримкою нового уряду і зберегти свою порочну систему управління Церквою. Адже не секрет, а гласне надбання, що саме митрополит ФІЛАРЕТ (Денисенко) тісно пов’язав свою тридесятирічну діяльність зі службами КДБ, аби догодити владі КПРС, послужити безбожному урядові не так в інтересах Церкви, а заради кар’єри й можливості утримувати Церкву на Україні в руках єдиновласної диктатури. Усе це відвертає від Церкви людей, зводить нанівець проповідницьку, місіонерську працю чесного священства, поглиблює ворожнечу між конфесіями і сприяє розколам.
Наша депутатська свідомість закликає проголосити очевидний факт: митрополит ФІЛАРЕТ (Денисенко) стоїть на перешкоді духовному відродженню України, очищення суспільства від сталінських хвороб, повинен залишити посаду Предстоятеля Української Православної Церкви, дати їй змогу зберегти свою єдність, правильно самовиразитись у нових державних умовах, окормити змучений народ чистою вірою і духовною силою.

Народні депутати України: О. Шевченко, В. Чорновіл, С. Головатий… (всього — 26 підписів).
20 січня 1992 р.
micklecat
micklecat at 2019-01-01 07:05 (UTC) (Посилання)
Ааааааа!!!! Полундра!!!!!! Караул!!!!! То не я писав!!!!!

Якісь падлюки, якісь агенти кремля нагло зламали мій екаунт і розмістили тут оті гидотні пасквілі, оті брехливі вигадки країни-агресора про святєйшего, чеснєйшего чувака - Філарета! Та ще й зацитували оту кремлівську консерву, оту ворогиню України і терористку! Хіба ж міг я, новоіспечений православний християнин, зкопіпастити сюди такі гадості в наш благословенний час перед отриманням томосу? Канєшно ні!

Тепер поділюся і я приємними новинами з мого життя по-новому. Як православний християнин ПЦУ, я попостився і причастився, ще й дєнєжок любій Церкві отстєгнув, і портрет Президента Церкві за тищу гривень подарував! І отпразнував 25-го Різдво так, шо у сусідів потолкі обсипались! І тепер я точно знаю, що попаду в рай і житиму там вічно. Адже це мені обіцяє навіть не Президент і не ПЦУ, а сам Бог, а развє ж Він може брехати? Хіба може брехати Бог, який убив і сожрав прийняв сам собі у якості кривавої жертви власного сина (!!!), щоб каждий вєрующій в нєго нє погіб, но імєл жизнь вєчную? На такі вівдажні і самопожертні поступки способєн тільки Бог. Хоча ні! Ще наш Президент способєн. Адже він, подібно Богу, в процесі здійснення доцільної провокації послав синів держави Україна (!!!) на можливу смерть в Азовському морі, щоб кожен, хто вірить у нього, мав щасливе життя по-новому, воєнний стан, безвіз, томос, ЄС і НАТО навєчно!
Ось так, тільки ставши православним християнином, я зміг повністю осознати всю мудрість і щиросердя мого любого Президента, Петра Олексійовича Порошенка!

З Новим Роком усіх! Бажаю усім міцного здоров'я, томоса, безвіза, ЄС, воєнного стану, доцільних провокацій, гей-паррівності і терпимості, тортів Рошен і другого строку П.О.Порошенка!

Edited at 2019-01-01 07:30 (UTC)
J. Petrova
J. Petrova at 2019-01-01 07:38 (UTC) (Посилання)
зверушка ты в самом деле думаешь что кто то будет эту ахинею которую ты тут напостил читать?

гей-паррівності//

хотя вот это твое да
не знаю что такое, но явно твое родное
а зачеркнул из ложной скромности

не скромничай зверушка, это ведь твое естество
ars333
ars333 at 2019-01-01 08:58 (UTC) (Посилання)

Мои поздравления! И выздоравливайте!

Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2019-01-02 11:09 (UTC) (Посилання)
Дякую :)
denmet
denmet at 2019-01-01 09:13 (UTC) (Посилання)

З  Новим роком, Олено!
Ти - яскрава та дуже вольова людина!

Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2019-01-02 11:09 (UTC) (Посилання)
Дякую! І я вітаю з НР :)
Previous Entry  Next Entry