Якби цьому хлопцю не подобалось те, що він робить, він уже давно був би удома. Це не солдат ЗСУ, це доброволець УДА, він може залишити фронт будь-якої миті. А щоб потрапити на фронт, йому, як і всім нам, доводиться докладати іноді нелюдських зусиль.
У нього немає і, можливо, ніколи не буде жодних соціальних гарантій. Це означає відсутність статусу учасника бойових дій, який дає багато пільг - на оплату комунальних послуг, проїзд у громадському транспорті тощо. Якщо він зробить на війні подвиг, його не нагородять, а його подвиг припишуть комусь із тих, кому "положено". Якщо його, не дай Боже, буде вбито чи поранено, він або його сім'я не отримають жодних виплат від держави - лише добровільні пожертви від простих людей. У ЗМІ, скоріше за все, з'явиться повідомлення, що було вбито чи поранено волонтера. На цій війні термін "волонтер" не розповсюджується на солдатів-добровольців, лише на цивільних, які допомагають фронту. І тим не менш він там.
ну а зачем ему это? я понимаю грузин которых мы побили в 8-ом году, они приехали добровольно, какие то канадцы, амеры, шведы, в Азове был у билецкого, - всё что вы сказали о пареньке с фото должно быть применено к этим кого я выше перечислил, ему то, украинцу, зачем так рисковать? хочет воевать - иди в военкомат, пиши рапорт об отправке на Донбасс, у нас в чеченскую так было! вы понимаете что это чушь несусветная! грузы, чечены, шведы, эти да , добровольцы!, они поехали убеждённо на войну с нами!, этим насрать что с ними будет, они знают на что идут, потому что они уже состоявшиеся мужики, жизнь познали и прочувствовали, знают что такое женщина, полностью отдают себе отчёт в своих действиях, а этот то чего попёрся без гарантий? вы думаете что я сочту его поступок подвигом?, неа, глупость и чушь нсусветная, где это видано чтобы в своей стране быть добровольцем? , сражаясь за свою страну?!, и не иметь ничего что может дать его сверстникам его же гос-во! ну глупость же! ну согласитесь что никакого геройства нет в этом, одна безрассудность!
и откуда у них оружие, какого нет в ВСУ что то Олена не договаривает
Задача спонсора – экипировать подразделение и покрыть разницу в зарплате между официальной ставкой военных (милиционеров) и рыночными зарплатами. Солдат в таких подразделениях получает 10 000-15 000 грн, офицер – 25 000-30 000 грн. Официальная зарплата военных в Украине от 2 500 до 8 000 грн, поэтому спонсор доплачивает около 10 000 грн за солдата и до 25 000 грн за офицера. Учитывая, что в батальоне в среднем около 400 солдат и 20 офицеров, ежемесячные расходы составят минимум 4,5 млн грн.
За эти деньги спонсор де-факто получает лояльный боевой отряд – легальный, действующий под эгидой МВД или Минобороны и вооруженный автоматическим оружием. Чьим приказам такой отряд будет подчиняться в случае конфликта интересов – мецената или формальных руководителей из силовиков, – вопрос, на который сейчас никто не берется ответить. (с)
ну , билецкий позавчера , в их ВРУ, говорил что нац баты, которые финансируются оллигархами, всячески зажимаются руководством нацгвардии, там много претензий у него было по Донбассу Семенченко и своему азову, вобщем руководство нацигвардии сочло видимо необходимым подмять под себя эти "баты", лишить спонсоров их поддержки , а там уже или расформировывайтесь, или вливайтесь в гос структуру с полной зависимостью и полным подчинением командованию нацгадов. вобщем там борьба началась с "частными армиями", естественно билецкий считает что это скрытые сепары орудуют, никому не хочется дерять бабало то, посему угрозы и обвинения ко всем кто в теме этого у билецкого по существу.
Процитований текст майже повністю не відповідає дійсності. Всім відомо, наприклад, що на початку війни олігарх Коломойський фінансував батальйон "Дніпро-1". Думаю, що інші бізнесмени фінансували деякі інші добробати. Тоді, у 2014 році, багато писали про "приватні армії" і пов'язані з цим небезпеки - думаю, процитована стаття теж звідти родом. Однак подальші події показали, що жоден олігарх не отримав свою приватну армію. Крім Авакова, який має лояльний йому "Азов", інших прикладів навести не можу. Усі добробати, крім УДА, легалізувалися під ЗСУ (жоден олігарх не має впливу на підрозділи ЗСУ) або МВС (там має вплив одноосібно Аваков). Станом на сьогодні усі вони, крім "Азова", або розформовані, або перебувають у доволі сумному стані. Підрозділи МВС взагалі не допускають на передову, підрозділи, які у ЗСУ, розчинили або завершують розчиняти.
Що ж стосується дорогих, наприклад, снайперських гвинтівок, яких немає у ЗСУ, то ніякої таємниці в цьому немає. Абсолютно правильно, вони куплені на гроші спонсорів. Але Ви уявляєте собі, що це олігарх бере й централізовано закупає зброю для всього підрозділу. Насправді ж усе відбувається так: снайпер, який щось уже вміє (навчився, найчастіше, на звичайній "учбовій" СВД, або на зброї напарника) САМ шукає бізнесмена-волонтера, який може купити йому гвинтівку. Придбати ОДНУ гвинтівку навіть для дрібного бізнесмена не в напряг. Якщо снайпер неконтактний і зовсім не має зв'язків, шукати йому гвинтівку може товариш або командир. Інший варіант - на гвинтівку збирають через соціальні мережі, всім скопом, буквально по 100 гривень (як правило, це коли снайпер згоден на недорогу зброю). Так і живемо.
Виключно офіційно. Дорога зброя може бути тільки офіційною, інакше її будь-якої миті можуть віджати менти на блокпосту, і гроші будуть викинуті на вітер.
Це робиться за однаковою схемою: як тільки знаходяться гроші на гвинтівку, снайпер оформлює дозвіл і під цей дозвіл її купляє. Усі дорогі гвинтівки зареєстровані на тих, хто з них стріляє. Виняток - якщо снайперу менше 25 років. Тоді зброя зареєстрована на його старшого за віком напарника, і возить її через блоки напарник.
Читайте законодавство. Офіційно не можна оформити АВТОМАТИЧНУ і короткоствольну зброю. А найпотужніші снайперські гвинтівки, з якими можна працювати на півтора кілометри, без проблем оформлюються офіційно.
Дякую, тільки що ви в черговий раз визнали те, що ваша організація - незаконне збройне формування, тобто звичайна банда, яка має на озброєнні автоматичну зброю. Ну а те, що дехто з ваших бойовиків незаконно володіє снайперськими гвинтівками, оформленими на підставних осіб, то вже такий дріб'язок!.. ;-))
Ті, кого влаштовував шлях, про який Ви пишете - офіційно піти на контракт у ЗСУ - давно вже там, і їх немало. Ті ж, хто обрали собі такий шлях, як цей хлопець - мають свої причини, і в кожного вони свої. Скажу тільки, що зараз все більше досвідчених вояків, у яких скінчився термін служби за контрактом, обирають не продовжувати контракт і не вертатися в тил, а йти до нас.
не представляю как волонтеры могут регулярно снабжать всем необходимым такую ораву людей и чтобы люди, отслужившие свой срок в ВСУ, сами приходили - учитывая такую помощь (и безо всяких ништяков, полагающихся официальным военным)
настолько любители повоевать? я дерусь просто потому что я дерусь (с)
Тому що "за державу обидно и еще чуть-чуть - из любви к искусству" (с).
Мій командир, пристрастний прихильник регулярних військ і ненависник ідеї добровольчих з'єднань, каже, наприклад, що перший піде у ЗСУ, як тільки введуть військовий стан, військово-польові трибунали, штрафбати, відмінять мораторій на смертну кару за військові злочини тощо.
А як справляються волонтери - це реальний подвиг. Якщо нас вони утримують повністю, то ЗСУшників - на якийсь колосальний відсоток.
в вашей стране идея добровольчества доведена до полного абсурда, опыт многих войн показывает что добровольческие формирования одни из самых боеспособных, их поддерживают,им доверяют, на них большая надежда чем на регулярные силы, у вас же всё поставлено с ног на голову. может вы сами дали повод для этого, может предубеждения ваших хенералов, в любом случае проблема налицо и нет повода не думать что власти вашей страны это не выгодно.
Так і у нас так само. Добровольці - найбільш мотивовані і народ їм найбільш довіряє. Влада - ні, бо вона понад усе боїться мотивованих і озброєних людей, але у нас влада і народ всю історію існували паралельно.
Це не солдат ЗСУ, це доброволець УДА, він може залишити фронт будь-якої миті. А щоб потрапити на фронт, йому, як і всім нам, доводиться докладати іноді нелюдських зусиль.
У нього немає і, можливо, ніколи не буде жодних соціальних гарантій. Це означає відсутність статусу учасника бойових дій, який дає багато пільг - на оплату комунальних послуг, проїзд у громадському транспорті тощо. Якщо він зробить на війні подвиг, його не нагородять, а його подвиг припишуть комусь із тих, кому "положено". Якщо його, не дай Боже, буде вбито чи поранено, він або його сім'я не отримають жодних виплат від держави - лише добровільні пожертви від простих людей. У ЗМІ, скоріше за все, з'явиться повідомлення, що було вбито чи поранено волонтера. На цій війні термін "волонтер" не розповсюджується на солдатів-добровольців, лише на цивільних, які допомагають фронту.
І тим не менш він там.
что то Олена не договаривает
Задача спонсора – экипировать подразделение и покрыть разницу в зарплате между официальной ставкой военных (милиционеров) и рыночными зарплатами. Солдат в таких подразделениях получает 10 000-15 000 грн, офицер – 25 000-30 000 грн. Официальная зарплата военных в Украине от 2 500 до 8 000 грн, поэтому спонсор доплачивает около 10 000 грн за солдата и до 25 000 грн за офицера. Учитывая, что в батальоне в среднем около 400 солдат и 20 офицеров, ежемесячные расходы составят минимум 4,5 млн грн.
За эти деньги спонсор де-факто получает лояльный боевой отряд – легальный, действующий под эгидой МВД или Минобороны и вооруженный автоматическим оружием. Чьим приказам такой отряд будет подчиняться в случае конфликта интересов – мецената или формальных руководителей из силовиков, – вопрос, на который сейчас никто не берется ответить. (с)
Що ж стосується дорогих, наприклад, снайперських гвинтівок, яких немає у ЗСУ, то ніякої таємниці в цьому немає. Абсолютно правильно, вони куплені на гроші спонсорів. Але Ви уявляєте собі, що це олігарх бере й централізовано закупає зброю для всього підрозділу. Насправді ж усе відбувається так: снайпер, який щось уже вміє (навчився, найчастіше, на звичайній "учбовій" СВД, або на зброї напарника) САМ шукає бізнесмена-волонтера, який може купити йому гвинтівку. Придбати ОДНУ гвинтівку навіть для дрібного бізнесмена не в напряг. Якщо снайпер неконтактний і зовсім не має зв'язків, шукати йому гвинтівку може товариш або командир. Інший варіант - на гвинтівку збирають через соціальні мережі, всім скопом, буквально по 100 гривень (як правило, це коли снайпер згоден на недорогу зброю). Так і живемо.
Дорога зброя може бути тільки офіційною, інакше її будь-якої миті можуть віджати менти на блокпосту, і гроші будуть викинуті на вітер.
Це робиться за однаковою схемою: як тільки знаходяться гроші на гвинтівку, снайпер оформлює дозвіл і під цей дозвіл її купляє. Усі дорогі гвинтівки зареєстровані на тих, хто з них стріляє. Виняток - якщо снайперу менше 25 років. Тоді зброя зареєстрована на його старшого за віком напарника, і возить її через блоки напарник.
Офіційно не можна оформити АВТОМАТИЧНУ і короткоствольну зброю. А найпотужніші снайперські гвинтівки, з якими можна працювати на півтора кілометри, без проблем оформлюються офіційно.
Edited at 2017-03-01 21:07 (UTC)
не представляю как волонтеры могут регулярно снабжать всем необходимым такую ораву людей
и чтобы люди, отслужившие свой срок в ВСУ, сами приходили - учитывая такую помощь (и безо всяких ништяков, полагающихся официальным военным)
настолько любители повоевать?
я дерусь просто потому что я дерусь (с)
Edited at 2017-02-26 14:17 (UTC)
Мій командир, пристрастний прихильник регулярних військ і ненависник ідеї добровольчих з'єднань, каже, наприклад, що перший піде у ЗСУ, як тільки введуть військовий стан, військово-польові трибунали, штрафбати, відмінять мораторій на смертну кару за військові злочини тощо.
А як справляються волонтери - це реальний подвиг. Якщо нас вони утримують повністю, то ЗСУшників - на якийсь колосальний відсоток.
Edited at 2017-02-26 15:14 (UTC)