Олена Білозерська: Знаю, як треба!

зате пінчук арт центру піар =)
а прізвище чувака можу назвати =)

искусство не должно иметь гарниц - не нравиться не смотри.
никто ж не заставляет.

а ви то самі на виставці були?

///А взагалі-то, ідеальне вирішення такої проблеми - мати владу або бодай достатній вплив, щоб тихенько забороняти подібні експозиції. Бо інакше, як не крути, тільки піар покидьку виходить.///

я очень сомневаюсь в таком решении проблемы - надеятся на владу и "вплив" - это путь пассивного и слабого общества
попробовал бы пинчук подобного рода "экспозицию" провести на своей исторической родине "израиль" с изображением голых жидов в кипах и прочей атрибутикой - сомневаюсь, что подобную выставку местные не разнесли бы в клочья за полчаса после ее открытия...
а у нас общество чрезвычайно толерантно-безразличное до таких безобразий

Сьогодні вам не подобається якась лажова фотографія (а вона таки лажова), завтра ви будете вимагати покарати всіх атеїстів - бо це: принижує... ганьбить... духовність... і т.д. і т.п.

як на мене, то досить й однієї фотографії з тої виставки, щоб зрозуміти, що це ганьба і цілковита неповага до української жінки. І навіть посил до свобідного сучасного мистецтва і авторського бачення не витримує жодної критики.

Здається там ще активістки "Фемен" провели акцію протесту.
Особисто мене це дратує, дратує те що наших жінок, якими так до речі пишаються як самими крисивіштми в світі. Але коли рлна чи дві дами намагаються поїхати кудись за кордон, ті мудаки сприймають їх як нових путан.
Та взагалі до і українців почали ставитись як до не потребу! Мабуть самі дозволяємо? Але думаю що це наша влада яу так проститутка, томі і до нас так ставляться. Бо врешті-решт як до лярви ставляться?

Какой смысл замалчивать фамилию, если автора элементарно найти в интернете по слову "ПінчукАртЦентр"?
Странно, что его в "москали" не записали еще.

Ох, треба чимскоріш поїхати в Київ та відвідати експозицію, поки не зняли через цих придуркуватих поборників моралі.
Чому придуркуватих? Поясню:
1. PinchukArtCentre - це флагман культурного життя столиці і багато таких, як я, що спеціально приїздять в Київ з інших міст на чергову виставку, скажуть навіть більше.
2. Піарячи митця, творчість якого вони не сприймають, роблять краще лише йому.
3. Не зграйці гопників вирішувати, що, кому і де показувати, часи більшовизму минули.

по-перше, фото в студію, бо виходить голослівно - порнографія і все.
якась комісія з моралі, блін.

і таке питання: для вас будь-яке ню є порно?

акція виглядає імпотентно - починаючи з кривих плакатів.
звісно, ПінчукАртЦентр любить всяких підарів типу Елтона Джона, але цей пост абсолютно непереконливий.

це вимушена дія.

піар тому мудаку не поможе, він надто примітивний.

проти цього і була акція, що Київ не Руанда, виставлять тут такий треш за модер арт - це ж смішно просто. за кого нас має пінчук?

тому то й скандували образи на бік пінчука і взагалі хотіли поставити акцент на тому що це просто нікчемне мистецтво. але вже в ході змістились акцент на більш зрозуміле - образа жінки, українки.

та фіг з ним. головне, що зробили і дуже багато людей, жінок, пациків, що не змогли прийти(бо рано=проспали:) + робочий же час, будень) побачили що акція відбулась і оцінка виставці цій яку вони хотіли висловити - була висловлена адекватно.

відтак надалі ці люди підтримають і інші ініціативи.

спасибі, що прийшла Олено!

Какое прекрасное зрелище - "патриоты" решают, какое искусство правильное, а какое неправильное.

Так он як зараз стають знаменитими! Головне самопіар! А цей автор дуже хитро придумав як зробити собі піар абсолютно безплатно. Достатньо було образити своєю пачкотнею, по перше - жіноцтво, по друге - національні почуття. І ось він уже має гучний піар як від феміністок так і від націоналістів. Тепер його покажуть і по телебаченню, і про нього напишуть в газетах. Браво. І ні копійки йому це не коштувало. От як треба робити з гімна канхветку.

Ще мені моралісти знайшлись. Патріотичні свободівські тернополяни напиваються в нічних клубах до поросячого візга, ригають і не можуть перевзутись з боулінгового взуття у своє.
Поцреоти нещасні. Свого зробити немає розуму, а чуже заплювати - це на ура! Фу!

Вы так взыграли, будто это на ваши налогоплательщицкие гроши (если вы вообще платите налоги) оплачено, привезено и выставлено. Частный арт-центр, создателю которого нужно сказать за него огромное спасибо. Тратится человек для вас, и доброго слова не слышит. И выставляет там ровным счетом все, что считает искусством. Ну, или считают искусством кураторы центра. Меня, например, от коровьих голов в формальдегиде тошнит. Поэтому я на них смотреть не иду. От офортов Гойи совершенно не в восторге, хоть и ходил. Но повторно не пойду.

А вы какая-то цензура-по-переписке, честное слово. Не видели, не слышали, а шуму...

Погуділи вони там і що, Україну вже перестали вважати дешевим білим борделем? Як це змінило ситуацію?

Оленко, я мушу таки погодитись з вашою оцінкою виставки "Україна" в ПінчукАртЦентрі. Хоч я в принципі проти того, щоб боротися з художніми виставками заборонами, розгромами, пікетами та подібними акціями. Щодо самого центру - чого-небудь більш-менш цікавого в його програмі я не знайшов.
Ось би показав ПінчукАртЦентр фотовиставку "Хроніки пекла" Сергія Мельникоффа:
http://ichkeria.info/content/view/4726/48/
http://www.ua-today.com/modules/myarticles/article_storyid_5479.html
http://kontury.info/photo/177
йому б ціни не було!

Кстати, просто любопытно, а как бы вы отнеслись к учебнику анатомии, в котором "непрофильные" не рассматриваемые в контексте раздела части тела были бы прикрыты украинской национальной одеждой. Это бы на что-то указывало общесоциальное?

Е такий Чеський фотограф Ян Саудек,вважаю що вiн зробив для Чехii набагато бiльше нiж усi правi якi там е,yoго фото це порнографiя для вас?

http://smallbay.ru/photo013.html

Типично мовнюхская реакция! Не удивительно что Олэна о ней и написала... Ага девочка в веночке не имеет права становится раком и показывать упитанный зад. Это по мнению Белозерской, надо делать предварительно сняв венок и стянув спидныцю (спидныця - сподниза)

Вот всё думаю, если бы девочки в еночках не задирали юбки и не показывали "чього нэ трэба2 появилась бы на свет та же Белозерская? В чьём блоге бы тусовались...
Может оно и плохо но, судя по положению на дорогах Киева и Львова, всевозрастного блядва в Украине навалом... так что нечего схезжать на венки - мовляв, претит нам в народном костюме...

Аффтара-митця тре покалічити, щоб якщо буде чим, подумав наступного разу про роль мистецтва у житті.
Знайти, чи на якомусь ПАТІ (блядушнику), чи на прогулянці. І щоб потім боявся з-за рогу висунутися, і другім нє повадно било.
Фоторобота у першу чергу дуже ображає наших дівчат, жінок.
А найкращого листа Пінчуку, до речі дуже толерантного, БРАТСТВО свого часу писало bratstvo.info

Одним з перших і найуспішніше долучився до сприйняття світом українських жінок як повій Юрій Андрухович. Ось що він сам розповідає:
"Вчера мы в последний раз сыграли моего «Нелегала Орфейского» на сцене театра в Дюссельдорфе.
Гетц Аргус, немецкий исполнитель роли отца Антонио, здоровенный фактурный мужик с бритой головой и мощной шеей, привнес к эту общую ткань анекдот. Он смачно рассказывает его Фуксу–Перфецкому во время их попойки на Острове Мертвых.
В той сцене он, священник, вдруг выясняет, что его чужестранный гость — украинец. К такой догадке он приходит, услышав от Перфецкого, что из его никому не известной страны «в центре Европы» навсегда уезжают женщины. Отцу Антонио становится понятно: эта таинственная страна — Украина. «Кстати, — говорит отец Антонио с плохо скрываемым предчувствием злорадства, — что делает итальянец в борделе?» Перфецкий пожимает плечами. «Amore», — отвечает отец. И тут же спрашивает дальше: «Что делает немец в борделе?» Перфецкий и на этот раз пожимает плечами. «Liebe», — говорит отец и тогда берет быка за рога: «А что делает украинец в борделе?» и, не дав Перфецкому даже пожать плечами, радостно сообщает: «Он ищет свою жену!»
Едва ли он это выдумал, Гетц. Скорее всего, это действительно фольклор. Мы стали интегральной частью общеевропейского фольклора.
Искренне признаюсь: когда в сентябре прошлого года я впервые услышал это на дюссельдорфских репетициях, во мне начал резко просыпаться кто-то, кого я больше всего в этом мире ненавижу, — цензор. Я — то есть он во мне — внутренне возмутился. Но я одолел его, вовремя отрубив эту возмущенную драконью голову. Анекдот запретить невозможно. Спорить с анекдотом нет смысла. Если он уже существует, надо уметь его выслушать. Если он существует, на это должны быть основания.
Помню, как во время второго киевского спектакля все напряглось. Часть публики смеялась вместе с Гетцом. Часть не смеялась. Кто-то за моей спиной обиженно сказал: «Ничего смешного в этом нет». Я, автор, был и с первыми, и со вторыми одновременно. Когда мы смеемся над собой, мы становимся сильнее. Хотя это в самом деле обидно — это не мы, это другие смеются над нами. Нам остается присоединиться к ним и смеяться вместе с ними."
Українська громада така плідна на перевертнів найрізноріднішого сорту. (Франко)