?

Log in

квітень 2017   01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Після Савур-могили

ПРО ДОНЕЦЬКОГО БАНДИТА І НАСТРОЇ БОЙОВИКІВ В ОРДЛО

Posted on 2017.04.15 at 10:44

Comments:


J. Petrova
J. Petrova at 2017-04-15 10:35 (UTC) (Посилання)
если это реальность - то как вы после этого продолжаете гордится революцией?
говорят участников первого майдана - носящих соответствующие значки били
я думаю со вторым будет также
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2017-04-15 11:34 (UTC) (Посилання)
Це не революція насправді. У нас кажуть про незавершену революцію. Кажуть про те, що змогли перемогти, але не змогли утримати перемогу, не змогли захистити її від реваншу.

Про учасників першого Майдану, яких били за значки - неправда, у нас на колоні Головпоштамту (це на Майдані) досі під склом видно написи, зроблені в часи першого Майдану, і люди досі пишаються своєю участю у ньому. Інша річ, що народ страшенно розчарувався в Ющенкові і зненавидів його за те, що не виконав захмарних сподівань, які на нього невідомо чому покладали. Але перший Майдан - це була альтернатива "Ющенко або Янукович", і людей, які казали б: "Навіщо ми майданили за Ющенка, краще тоді переміг би Янукович" - немає.
J. Petrova
J. Petrova at 2017-04-15 12:07 (UTC) (Посилання)
не змогли захистити її від реваншу.//

могло быть по другому?
мне кажется все идет вполне естественно
а людей обманули как всегда, впервые что ли


написано в 1913 году (автор стиха из Парижа вернулся), а как по мне - очень современно звучит
и для Украины тоже

Мне кажется, что я не покидал России,
И что не может быть в России перемен.
И голуби в ней есть. И мудрые есть змии.
И множество волков. И ряд тюремных стен.

Грязь "Ревизора" в ней. Весь гоголевский ужас.
И Глеб Успенский жив. И всюду жив Щедрин.
Порой сверкнет пожар, внезапно обнаружась,
И снова пал к земле земли убогий сын.

Там за окном стоят. Подайте. Погорели.
У вас нежданный гость. То - голубой мундир.
Учтивый человек. Любезный в самом деле.
Из ваших дневников себе устроил пир.

И на сто верст идут неправда, тяжба, споры,
На тысячу - пошла обида и беда.
Жужжат напрасные, как мухи. разговоры.
И кровь течет не в счет. И слезы - как вода.

Edited at 2017-04-15 12:21 (UTC)
Previous Entry  Next Entry