?

Log in

No account? Create an account
грудень 2017   01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Після Савур-могили

Берці замість шпильок: як українки на фронті стають снайперами та розвідниками

Posted on 2017.03.08 at 11:22

Comments:


сергей миронов
сергей миронов at 2017-03-08 14:52 (UTC) (Посилання)
сомнительные какие то "плюсы", не думаю что "Немає жодних статусів і соцгарантій" добавит им вдохновения ! , а "відсутність радянського ідіотизму", мобилизует на подвиги, а мнение про "Краще ставлення командирів до бійців" вообще популистское, не более, на самом то деле всё совершенно не так на мой взгляд , тут по поговорке "каждый кулик хвалит своё болото", "олена" этим и занимается
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2017-03-08 14:54 (UTC) (Посилання)
Ті, кому, на відміну від Вас, є з чим порівнювати, погодяться зі мною.
J. Petrova
J. Petrova at 2017-03-08 15:00 (UTC) (Посилання)
Немає жодних статусів//

а зарплата у вас и ВСУ сильно различается?
или у вас ее вообще нет, раз официально не существуете?


Edited at 2017-03-08 15:03 (UTC)
сергей миронов
сергей миронов at 2017-03-08 15:12 (UTC) (Посилання)
фиг знает эту олену! у нас во времена чеченской соц. гарантии все принимали и понимали, когда инвалидом сделают то лучше если официально воевал под приказом и со всеми льготами, зачем тогда "добровольцем" быть в СВОЕЙ СТРАНЕ не имея льгот и преференций сопутствующих этому ! бред какой то, но у меня есть версия объясняющая этот порыв!
сергей миронов
сергей миронов at 2017-03-08 15:32 (UTC) (Посилання)
да, кстати , было такое мнение что бойцы себя подрывали , когда понимали что инвалидами станут, такое было у нас !
J. Petrova
J. Petrova at 2017-03-08 15:35 (UTC) (Посилання)
кончали самоубийством - если были искалечены?
а если на успокаивающих держать, пока первый шок не пройдет?
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2017-03-08 15:49 (UTC) (Посилання)
Знаю випадок, у нас в УДА був - хлопець 20 років у бою втратив ногу і збирався підірвати себе гранатою. Підбігли товариші, за ними медики і не дали йому цього зробити. Минув час, йому зробили дорогий протез і він повернувся у стрій, ходить у розвідку, навіть в атаки бігає.
За той час, поки він лікувався, комбат ввів нові правила: повиганяв з батальйону всіх, хто не склав доволі серйозний іспит з фізухи, навіть якщо у цих людей вже був чималенький бойовий досвід. Ну, не зовсім вигнав, а запропонував перевестися на небойові посади, і більшість людей пішла, звичайно. І коли той хлопець повернувся, комбат йому сказав: "Мені дуже шкода, але правила однакові для всіх". І той хлопець, потренувавшись, зміг скласти отой іспит, і комбат змушений був допустити його до бойових.

Другий хлопець з моєї групи, я про нього казала в інтерв'ю, підірвався на їхній території і втратив ногу. Його теж чекає доля попереднього хлопця. Ми вже зібрали йому на протез, зараз він звикає до нього, скоро повернеться.
J. Petrova
J. Petrova at 2017-03-08 15:55 (UTC) (Посилання)
доволі серйозний іспит з фізухи,//

а можно нормативы привести?

нога - наверное не самое страшное калеченье, гораздо мрачней мне представляется - лишиться зрения, тут уж действительно задумаешься - а стоит ли дальше жить

у изральтян и американцев есть специальные очки, снижающие вероятность такого исхода, а вот у нас и вон на первой фотки только такие видела - они для защиты глаз в бою или для чего? уж больно большие
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2017-03-08 16:05 (UTC) (Посилання)
Нормативи не знаю, якщо чесно, бо то не мій батальйон. Але знаю, що я, на двох ногах, не склала б їх 100%. Там головним було, наскільки я пам'ятаю, пробігти певну відстань за певний час з навантаженням.

Щодо втрати зору - згодна, це найстрашніше каліцтво, мабуть.

Окуляри - це балістичні, захищають очі і верхню половину обличчя від уламків. У мене такі є. Вони незручні, і в бою їх мало хто носить. Але знаю випадок, коли одному нашому бійцю вони врятували очі і зір.
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2017-03-08 15:41 (UTC) (Посилання)
У нас її немає - тобто, немає регулярних фіксованих виплат.
Коли є можливість, наші бійці отримують матеріальну допомогу - стільки, скільки є змога. Буває, по кілька місяців не отримують нічого.

Два роки, 14-й і 15-й, воювали взагалі без жодної матдопомоги. А зараз вже так не виходить, звичайно, бо у всіх є сім'ї, треба дбати, щоб вони не померли з голоду.

Edited at 2017-03-08 15:43 (UTC)
J. Petrova
J. Petrova at 2017-03-08 15:49 (UTC) (Посилання)
(смотрит недоверчиво)
какие то идеальные солдаты получаюцца - все умеют, мотивированны и даже денег не просят,а сколько иногда дадут - то и хорошо
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2017-03-08 15:58 (UTC) (Посилання)
Не ідеальні. Бо у кожної медалі є дві сторони.
Ці хлопці як бійці мають недоліки, які відсутні у солдатів ЗСУ.
J. Petrova
J. Petrova at 2017-03-08 16:11 (UTC) (Посилання)
мають недоліки, які відсутні у солдатів ЗСУ.//


какие, если не тайна?
с дисциплиной проблемы? так вроде и солдаты ВСУ ее не отличаются
seviller [wargaming.net] at 2017-03-08 16:46 (UTC) (Посилання)
Я не Алёнка, но я так понимаю, что недостатки прежде всего связанные с ОФП. Сразу скажу, я могу и ошибаться, бо добробаты видел только на фотках. Но у меня сложилось такое впечатление, что там подавляющее большинство бойцов - мужики, многим из которых сильно за 40. При этом, из этих многих великовозрастных бойцов опять-таки многие либо изначально сильно не спортсменистые спортсмены, либо имеют вредные привычки типа курения. Я в свое межсезонье сам курю и знаю как потом сложно дыхалку привести в норму. Несколько недель требуется, чтобы вывести всю смолу, которой дышал 4 месяца несчастных (причем при норме 1 сига в день, а то и одна в 2-3 дня в зависимости от настроения). А если мужик до этого курил всю сознательную жизнь по полпачки, и до кучи каждую пятницу баловался димедрольным пивком, то чисто по физо он боец будет почти никакой. В армии же, конечно тоже дрищи составляют подавляющее большинство, но эти дрищи тонкорукие хотя бы молодые и здоровье у них не так подорвано изначально, потому у них есть возможность оздоровиться и подкачаться.

Edited at 2017-03-08 16:47 (UTC)
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2017-03-08 17:48 (UTC) (Посилання)
Коли кажуть про проблеми з дисципліною, то перша асоціація - п'янство і мародерство. Саме з цим у нас на диво благополучна ситуація, практично всіх бійців, хто грішив подібними речами, давно позбулися.

Але це не означає, що у нас немає проблем з дисципліною. Тільки вони інші. У нас командир може вигнати будь-якого бійця за провинність. Це найстрашніше покарання, яке є. Зворотній бік цієї медалі - кожен боєць може піти сам, з власної волі, будь-коли, коли схоче, і нічого йому за це не буде - просто назад потім не візьмуть. Якщо це поганий боєць, туди йому й дорога. А якщо хороший? А якщо єдиний на підрозділ сапер посварився з командиром і звалив? А якщо перед бойовою операцією звалить АГСник, який має прикрити? І т.д., і т.п.

От конкретно в нас було недавно. Один наш дуже хороший і досвідчений воїн, якому ще немає 25 років, сидів на передку, а тут чергове перемир'я з перевірками, на три доби заборонили відкривати вогонь - повністю, поки перевірка не звалить. І наш красень думає: "Якщо не можна стріляти, якого біса я тут сидітиму просто так?". І звалив у самоволку до своєї нареченої, яка мешкає поблизу. Командирові нічого не сказав, тому що командир би його не відпустив. У командира на бійця плани, а той вимкнув телефон і зник. Отак. І навіть не розуміє, що він такого зробив. Вести бойові дії ж не можна було, отже, своєю відсутністю він нікого не підвів - так він думає.
Його б покарати за таке як слід, але ж він хлопець з гонором, образиться і піде. А боєць справді класний. Коротше, до кожного бійця, якого шкода втратити, в тій чи іншій мірі доводиться шукати індивідуальний підхід. І знаходити золоту середину - щоб і не розбещувати їх зовсім, і не утискати теж. У ЗСУ на це не доводиться витрачати час, сили і нерви.
Там є інші проблеми, їх значно більше, ніж у нас, але вищеописаної, наприклад, - немає.
Previous Entry  Next Entry