Олена Білозерська: Знаю, як треба!

Перелік моїх тегів
Русскоязычная версия блога (не оновлюється)
English version of this blog (не оновлюється)

Сайт BILOZERSKA.INFO
ІА "ПОРЯД З ВАМИ. Білозерська та Ярославцев"
ФЕЙСБУК: https://www.facebook.com/bilozerska
ТВІТТЕР: https://twitter.com/bilozerska

Мої контакти:
066-748-66-13
o.bilozerska(собака)gmail.com

Мер Мюнхена Хеп Монатцедер, присутній на "Марші рівності" у суботу в Києві, здивований, що на гей-параді не було мера Києва.
У чомусь німець таки має рацію. Думаю, багато хто з киян погодиться з його оцінкою Попова - особливо після героїчної боротьби зі сніговими заметами і вкрадених каштанів :)

А якщо серйозно, держава не повинна лізти до людей у спальні. Але й люди не повинні те, чому місце у спальні, виносити на вулиці. Бо це вже неповага до інших людей.

А ще - якщо якесь явище абсолютній більшості людей здавна, історично не подобається - не треба пхати це їм під ніс, переконуючи, що насправді це чудово. Не треба дратувати і дражнити людей.

Представники сексуальних меншин були і будуть завжди. Але у здоровому суспільстві двоє хлопців чи дві дівчини разом знімають квартиру, бо так зручніше і дешевше, і не афішують, просто вони друзі/подруги, чи не просто. А інші люди їх не питають: "А ви, бува, не спите разом?", бо це нетактовно. І діти зайвих питань не задають.
Ось це і є справжня свобода - люди роблять, що хочуть, але нікого при цьому не дратують і свій спосіб життя не нав’язують.

Всі чули про нещодавній скандал у Криму, коли російський консул Владімір Андрєєв публічно звинуватив кримських татар у зрадництві і колабораціонізмі під час Другої світової. Мовляв, за діло їх Сталін депортував.
Кримські татари не стерпіли і повели себе так, що тепер депортовано з Криму буде консула. На жаль, він поїде у набагато кращих умовах, ніж колись татари.

Ну, з консулом все зрозуміло. Ці хами-імперці не бачать різниці між посадою консула і, скажімо, генерал-губернатора. Дипломат має поводитись чемно і всім подобатись, а не моралі господарям читати. Ось яскравий приклад позитивної поведінки дипломата: нещодавно посол Латвії Аргіта Даудзе у відповідь на лист свободівця Рудика вибачилась за використання працівниками її установи російської мови і повідомила, що сама бере уроки української.

Тепер про сумне. Татари не зробили нічого надзвичайного. Вони просто вийшли на пікет з національними прапорами і гаслами типу "Андрєєв, геть з Криму". Вони принесли з собою яйця, але навіть не жбурлялися ними, а чемно залишили біля консульства.
Тим не менш, до їх вимог негайно дослухались. Спершу український МЗС, а згодом і російський.
Велике діло репутація. Вони ж татари, вони ж не українці, терпіти не будуть.

Мало у нас, наприклад, Табачник чи Колесніченко язиками ляпали? І пікетів після цього та різноманітних флешмобів теж було вдосталь. Але реакції - нуль, бо звикли, що українець все стерпить.
Треба, друзі, якось працювати над поліпшенням нашої репутації.

Ще одне інтерв’ю з «васильківським» політв’язнем Ігорем Мосійчуком. Цього разу не про сфальшовану справу, а про вибори. 2 червня у Василькові вибори міського голови, і пан Ігор бере в них участь як кандидат у мери. Він розповідає, чому вирішив балотуватися, незважаючи на те, що є не єдиним опозиційним кандидатом, на кого спирається і на що розраховує, хто є його основними конкурентами і що відбудеться, якщо мером оберуть людину, яка перебуває за гратами.

- Пане Ігор, перше стандартне питання: чому вирішили балотуватися?

- Рішення про участь у дострокових виборах васильківського міського голови я прийняв після того, як обласні організації партій «Удар», «Батьківщина» і «Свобода» відмовились висунути єдиним кандидатом від опозиції на цих виборах депутата Київської обласної ради пані Любов Соцьку.
Я був готовий стати довіреною особою Любові Євгенівни. Більше того, мої ув’язнені побратими Сергій Бевз і Володимир Шпара готові були також виступити із заявою на підтримку пані Соцької. Рішення про мою участь у виборах було прийнято нами після того, як обласні організації «Удару», «Батьківщини» і «Свободи» ухвалили рішення висунути єдиним кандидатом від своїх політичних сил депутата Васильківської міської ради Сергія Сабова.

Ми знаємо цю людину не з найкращого боку. Свого часу він виступав проти закриття російськомовного класу у Василькові. Ми хотіли закрити цей клас не через русофобію, а з економічних причин, бо в ньому навчалося лише п’ятеро дітей. І він допомагав батькам цих п’яти дітей писати скарги про утиски російськомовних учнів Дмитру Табачнику та Вадиму Колесніченку. За розпорядженням Табачника цей клас функціонує і сьогодні.

Сабов лише в останні місяці намагається спілкуватися українською мовою. У Василькові інтелігенція називає його не інакше, ніж «васильківський Азіров».

- Але ж де-факто виходить, що ви відтягнете голоси у кандидата від опозиції, яким би він не був, і переможе провладний кандидат....

( ДАЛІCollapse )

Сьогодні, 23 травня 2013 року, журналісти пікетували Кабінет міністрів, вимагаючи розслідування побиття Ольги Сніцарчук і Владислава Соделя, а також протестуючи проти вчорашнього позбавлення Азаровим акредитації журналістів, що повернулися до нього спинами.

На акції було багато відомих журналістів, зокрема, голова НМПУ Юрій Луканов і представник "Репортерів без кордонів" в Україні Оксана Романюк. Прийшли і правозахисник Андрій Діденко, і нардеп Андрій Шевченко - всіх не перелічиш.

Учасники пікету тримали роздруковані на принтері і намальовані від руки гасла: "Захарченко, чому Тітушко на свободі?", "Азаров, правда очі коле?", "Азаров і Захарченко - вороги преси і здорового глузду!", "Пане Азаров! Це і є "пакращення" для преси?", "Захарченко саботує розслідування. Азаров виганяє журналістів. Що далі?" і навіть: "Азаров, ти чьо такой дерзкій?" :)

На жаль, я змогла сьогодні побути з колегами не більше десяти хвилин. Швиденько зробила кілька кадрів і змушена була бігти. Тому скажу коротко: головне зараз - не припиняти тиск і не давати владі "забалакати" проблему, спустити її на гальмах.

UPD . Азаров, разом з яким був Захарченко, прийняв журналістів у себе. Їх не будуть позбавляти акредитації.

( ФОТО""Collapse )

Власне, 18 числа нічого особливого не відбулося. Таке сто разів бувало й раніше. Молодики спортивної статури, найняті владою, регулярно на когось нападають. Міліція, включно з її найвищими представниками, регулярно бреше. Тобто – все як завжди. Якби не одне але.
Постраждали журналісти – причому явні журналісти, а не активісти з посвідченнями ЗМІ, і явно під час виконання своїх професійних обов’язків – зйомки (а не десь у барі). Їх побили, і від початку відомо, хто це зробив. Колосальний респект Владу Соделю – на нього стрибає бандюк, а він знімає його в упор. Професіонал. Кулаком можна зробити синець. Фотоапаратом – посадити на кілька років.

Колеги зреагували миттєво – того ж дня, як стався напад на Сніцарчук і Соделя, більше трьох десятків журналістів стояли під МВС, вимагаючи розслідування нападу за “журналістською” 171-ю статтею. За два дні під МВС пройшла велелюдна акція протесту за участі опозиційних нардепів. Ще за день-два підключилася й міжнародна спільнота.

З журналістами не люблять зв’язуватись. Журналістів побоюються. Бо напишуть щось таке, а спробуй їх зачепи – галасу буде на цілий світ, аж до міжнародних санкцій. Журналісти у нас частково недоторканні – цю недоторканність ціною свого життя купив нам Гія Гонгадзе.

Міліція, яка спочатку супроводила “кролячий” БРДМ на місце конфлікту (з нього навіть виліз міліціонер), а потім публічно бездіяла під час сутички, по вуха у чомусь смердючому. Голові МВС нема чого сказати пресі. Тому він спочатку ховається від журналістів, а потім каже відверту неправду – що БРДМ привезла опозиція (з “кролячим” “веселим Роджером” на прапорах і обмальований морквинами, ага).

Щодо самої історії з БРДМ і його пасажирами – знаю, що декому їх шкода. Мовляв, їх було всього кілька людей, а на них напав цілий натовп озвірілих свободівців. Зауважу на це, що вони свідомо, явно за гроші, приїхали, аби трошки потролити Яценюка. У відповідь свободівці трошки потролили їхній БРДМ. Все нормально.
За знущання, друзі, чоловіки б’ють пики. Що й відбулося.

Читати далі на ІА "Поряд з вами" >>>

Сьогодні, 22 травня 2013 року, в інформаційному агентстві УНІАН відбулася прес-конференція на тему: "(Не)свобода мирних зібрань в Україні. Дослідження Майдан Моніторингу".
У ній взяли участь голова правління ГО ІЦ "Майдан Моніторинг" Наталка Зубар, правовий радник «Майдан-Моніторингу», кандидат юридичних наук Олександр Северин, експерт Центру політико-правових реформ Максим Середа, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба та представник уповноваженого ВР з прав людини Михайло Чаплига.

На прес-конференції була представлена зібрана «Майданом» статистика щодо обмеження мирних зібрань в Україні за минулий рік.

Мова цифр – це завжди цікаво. В принципі, все те, про що йшлося під час конференції, ми з вами чудово знаємо: як суди забороняють мирні акції, посилаючись на сміхотворні приводи типу шкідливої для людей низької температури на вулицях чи ліквідацію наслідків повені у Межигір’ї. Знаємо, як усіх, кого заманеться міліції, затримують під час акцій і «шиють» їм нецензурну лайку у громадському місці. Або, в кращому разі – порушення порядку проведення масових заходів.

Але одне діло знати з власного і знайомих досвіду, інше – побачити статистику по всій Україні.

( ДАЛІCollapse )

Лист від френда:

"Пані Олено, прошу про поміч. За 9 травня в Тернополі затримали мого побратима Богдана Кагітіна та ще кількох хлопців. (свободівців Богдана Кагітіна і Андрія Юкала та координатора Автономних націоналістів Тернополя Ігоря Костюка - О.Б.).
Вони попросили в разі відсутності зв язку якось передати журналістам інформацію, тут є подробиці https://vk.com/ternopil_avtonom?w=wall-30066076_3358. Я з Польщі дзвоню в міськрайсуд, чи як його там, мене переводять у відділ адмінсправ, брешуть, що не чути і поганий зв язок, тільки чув про "3 доби дали". Ось телефон до суду +380352251975, там переводять на відділ "адмінсправ". Будь ласка, дайте розголос справі, хлопці дуже хороші, гарячі, часами дуже, але справжні патріоти, і Богдан, зокрема, дуже допомогає "Свободі" в активності в Польщі і сам в Тернополі не раз примав участь.
Дуже Вас прошу дати розголос, хлопців ні за що кидають на кілька діб, міліція вже страх згубила, а жодної інформації немає, треба визвонювати вахтьорш безсердечних, щоб хоча б щось сказали про хлопців".



ПОДРОБИЦІ:

Трьох автономних націоналістів Тернополя арештували на три доби сьогодні, 21 травня. Хлопців звинувачують у спротиві міліції, лайку та шарпанину за погони.

Три доби адміністративного арешту присудив націоналістам міськрайонний суд. Серед арештованих координатор автономних націоналістів Тернополя Ігор Костюк, а також Богдан Кагітін та Юрій Юкало.

- Мене офіційно затримали за те, що я нібито штовхав працівників міліції, лаявся та шарпав за погони, – каже ДОБІ Ігор. – У суді проти мене свідчили два беркутівця, які стверджували, що саме вони мене затримали і передали міліції. Хоч я представив у суді відео із місцевого телеканалу, де видно, як працівники міліції – у синіх сорочках, підходять ззаду, беруть за руки, і я при тому ніякого опору не чиню.

( ДаліCollapse )

Друзі! 23 травня в Україні - День Героїв!
Комітет визволення політв`язнів запрошує всіх небайдужих українців прийти 23.05.2013 року Божого о 19:00 до Лук’янівського СІЗО за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська 13, де відбудеться вже традиційний, на жаль, концерт для політрепресованих. На сьогодні у Лук’янівському СІЗО безпідставно утримуються: активісти ГО "Патріот України" Сергій Бевз, Володимир Шпара (також під вартою перебуває Ігор Мосійчук - третій так званий "васильківський терорист") та батько та син Павличенки.

Довідка про традицію свята: У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як Свято Героїв. Саме 23 травня 1938 року в Роттердамі вибух бомби, підкладеної агентом НКВС, обірвав життя організатора українського націоналістичного руху, засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця.
У травні поклали своє життя за Ідею багато борців, серед них такі постаті, як Микола Міхновський та Симон Петлюра. В роки німецької, а згодом радянської окупації цей день відзначався у підпіллі та в українській діаспорі. З проголошенням незалежності День Героїв відзначається в Україні.

З повагою, координатор КВП
Микола Коханівський

Як багато хто вже знає, зірка подій 18 травня, Вадим "Румун" Тітушко, записав і виклав на ЮТуб відеозвернення, в якому стверджує, що журналістку Ольгу Сніцарчук не бив і що найняла його опозиція.



Вадиме, ти, мабуть, забув, що бандюки роблять з небажаними свідками.

Зараз пів-України вимагає затримати тебе і посадити. А коли тебе затримають і судитимуть, і ти зрозумієш, що тобі загрожує чималенький строк – ти мовчати не будеш. Розкажеш, хто тебе насправді найняв і що наказав робити, і хто зараз тебе переховує і навчає, що казати на відео.

Вони - ті, хто тебе найняв - це розуміють. Тому, якщо не хочеш, щоб десь у Таращанському лісі знайшли твій труп (у шухляді письмового столу Яценюка при обшуку знайдуть закривавлений ніж, а тюремники Тимошенко оприлюднять відео з прихованої камери, де вона мовчки робить жести, з яких випливає, що вона наказує Яценюку об’єднатися з Тягнибоком, щоб разом тебе зарізати) - якщо ти цього не хочеш, бігом здавайся опозиції і здавай усіх, хто тебе найняв. Тоді за тебе ще заступляться.
А потім може бути пізно.

Дорогі друзі, це мій, сподіваюся, останній пост на тему "блогерсько-німецького скандалу".
Роблю його для того, щоб ще раз подякувати усім, хто мене підтримав - і голосуванням, і підписуванням петиції за збереження моєї перемоги у конкурсі блогів. І щоб зберегти, в першу чергу для себе, всі слова, які ви про мене написали під тією петицією. Коли читала деякі - чесно, мало не плакала.

Знаю, що дехто зараз звинуватить мене у марнославстві, що викладаю таке у себе - але мені на те начхати. Під петицією ваші відгуки рано чи пізно пропали б, а тут вони збережуться, нікуди не дінуться. Вони надзвичайно важливі для мене - живе свідчення, що недаремно жила і працювала ці 6 років.

Я не фільтрувала відгуки. Нічого не видаляла, навіть якщо хтось через глюки сайту надіслав відгук двічі чи тричі, нічого не редагувала і не міняла місцями. Як були на сайті - так переношу їх сюди, найновіші вгорі, найстаріші внизу. Я їх навіть не рахувала. Знаю тільки, що голосів на мою підтримку зібралося приблизно 1250.

ДЯКУЮ ВАМ, ДРУЗІ, ЗНАЙОМІ І НЕЗНАЙОМІ, ДЯКУЮ ЗА ВСЕ!

ВІДГУКИ >>> (відкриється у новому вікні)

Сьогодні, 20 травня 2013 р., величезна кількість київських журналістів зібралися під Міністерством внутрішніх справ, вимагаючи негайного розслідування нападу на наших колег Ольги Сніцарчук і Владислава Соделя та затримання винних у цьому, яких Інтернет-спільнота "вирахувала" без допомоги міліції. У тому, хто напав на Ольгу, журналісти упізнали члена одного з бійцівських клубів Білої Церкви Вадима (Румина) Тутушка. Упізнані й інші нападники, а головне - ті, хто з-за їхніх спин віддавав їм вказівки.

Підтримати вимоги журналістів прийшли народні депутати: Ірина Геращенко, Леся Оробець, Ігор Мірошниченко, Андрій Іллєнко, Леонід Ємець (останній з нашого округу, хоч недаремно проголосували за нього :).

Учасники акції тримали плакати: "НСЖУ вимагає розслідування за статтею 171!", "НМПУ вимагає розслідування злочинів проти журналістів!", "Орли Кравченка=урки Захарченка?", "Ганьба пасивній міліції!", "УНІАН, ТВІ, 5-й канал - хто наступний?", "Міліціє, працюй, а не байдикуй!", "Бездіяльність міліції - злочин!", "Міністре, розслідуй або йди геть".

( ДаліCollapse )

Спеціальний пост для тих, хто втомився від політики і громадських акцій у моєму блозі :)
Кілька фоток з Хрещатика, зроблених у той час, поки на Європейській і Софійській мітингували, а також відео - танці народів Європи на сцені, встановленій біля мерії.



( Трохи фотоCollapse )

ПОЧАТОК ТУТ:
http://www.bilozerska.info/?p=13662
http://bilozerska.livejournal.com/727689.html

До власне звіту - пара думок.
Читаю відгуки в Інеті - мої друзі і знайомі дуже розчаровані, вчергове, тим, що не сталося повстання.

Микола КОХАНІВСЬКИЙ: "Ось і закінчилось "всенародне повстання". О 12.30 Об’єднана Опозиція розпочала свій "наступ на владу" з відступу. Тобто, відпочатку лідери ОО повели колону не до кабміну, зРади або Банкової а на Софіївську площу. Я питався і у свободівців, і в ударівців, і у БЮТівців, чого ми не йдемо по маршруту, який явно загострює ситуацію? Більшість партійців відповідала "народ не готовий". Це, звісно, повна брехня! Народ чекає загострення. Прикладів повно: і Гостинний двір, і Водогін, і Першотравенськ і сніговий замах... Та зараз кожна друга "мирна" акція закінчується сутичками! Але... опозиція повела людей на Софію пудрити мозги своїми безкінечними пустопорожніми балачками. І прикро було чути, як свободівці, по суті відступаючи, гучно скандують "Ре-во-лю-ція".

Власне, ситуацію врятувала сама ПР, яка нагнала "антифашистів"-спортсменів, які і почали провокувати та чіплятись до мітінгарів. Тут, звісно, добре спрацювала націоналістична єдність та організованість (доречі, загартована в сутичках з окупантами, які не припиняються вже протягом року). Кримінальників поставили на місце. Тобто, безумовно, свободівцям респект, бо їх було найбільше, і вони були найактивніші в бійці зі спортсменами. Але, в цілому, ситуція негарна: ОО кричить про Революцію, але від Революції постійно ухиляється, "переводячі стрєлкі" на які-небудь вибори, або на "неготовність народу". ПР, бачачи нерішучість та продажність ОО, постійно атакує як в парламенті, так і на вулиці. Висновок: ОО не хоче загострювати ситуацію і, відповідно, не хоче Революції. Що ж, Революція має статися без ОО".



Ганна СІНЬКОВА: "Обличчя тих що воліли спалити мене на вічному вогні не особливо відрізняються від тих, що кидалися сьогодні на самоскид і намагалися витягти з розбитого вікна БТРу людину, аби живцем її роздерти. Жодного постраждалого мента. Жодної розбитої шиби в жодній адмінбудівлі. Нічого не захоплено, нічого не зроблено. Революція і повстання накрилися рядом статевих органів і ні хто й не сподівався на протилежне. Зате я побачила озвірілі рожі, які готові вбити за Підарсєнія. Я не хочу вбивати за підарсєнія.чого я сьогодні сюди прийшла - хрєн його знає..."

Я теж дуже не люблю, коли натовп кидається на одного чи кількох беззахисних. І мене так само дратує, коли тисячі людей раз за разом збираються, щоб послухати одні й і ті самі слова тих самих політиків і розходяться. Але.

Мене важко запідозрити у палкій любові саме до Арсенія, але в "морковній" історії я повністю на його боці.
По-перше, Янукович шапки крав, а Яценюк - кролик.
Янукович Межигір’я вкрав, а Яценюк - кролик.
Янукович - бандюк на чолі бандюків, а Яценюк - кролик.
Це нормально? Як на мене - ні.
Спробуйте поставити себе на місце Арсенія, з його інтелігентською зовнішністю - вам це уявити на хвилинку, а він з нею ціле життя живе - і вам захочеться вбивати.

( ДаліCollapse )

Перш за все, маю вас повідомити, що Олена Леонідівна вже нарешті одужали і перебувають на своєму бойовому посту :)) З червня, Бог дасть, працюватиму у звичайному режимі.

Тепер про акцію. Вона була майже (але все-таки не зовсім) такою, як і очікувалось. Дуже багатолюдною - думаю, не менше 25-30 тисяч народу, незважаючи на всі перешкоди, створювані владою. Мала бути - і була б - абсолютно мирною, якби не напад братків на Великій Житомирській. Переважна більшість людей - і я в тому числі - нічого цього не бачили і не чули, довідались вже постфактум. Я вже думала, що писатиму: "Ще одна така сама акція, як завжди". Цього разу вийшло не як завжди, але - тільки для тих, хто брав у сутичці участь або бодай бачив її на власні очі. Вони, певно, отримали справжній драйв :) Дехто отримав травми. А решта, як завжди, нічого не помітили. Україна в мініатюрі :(

Мітинг був потужним, але більше за кількістю, ніж за духом. Градус радикалізму, як мені здалося, був набагато нижчий, ніж під час попередніх великих протестних заходів (хоча проплачених мітингувальників на вигляд було значно менше, ніж раніше). Навіть "Зека геть!" скандували мало. Може, це тому, що акція проводиться у день Європи, а Європа політкоректна й толерантна? :) Зате почула нове правильне гасло - "Янукович - фашист!" і нові плакати, на яких він був зображений із зачіскою і вусами Гітлера. На Хрещатику у натовпі двічі чи тричі бахкали петарди. Це все.

Як і більшість нормальних людей, я не хочу кровопролиття. Але дуже-дуже чекаю, коли вже нарешті людей - справжніх, непроплачених - прийде стільки, і настрій у них буде такий, що вони вже не підуть, а підуть чивокуні. Але для цього, звісно, лідери мають поводитися інакше.

У підсумку сьогоднішнього дня - лідери опозиції не домовились про єдиного кандидата, але підписали декларацію, що того, хто вийде у другий тур, підтримають усі. А якщо Янукович пропхає закон, щоб обирати президента в одному турі - от тоді вони висунуть єдиного кандидата.
Декларацію цю вони підписали прилюдно - і виходить, що задля того, аби бути присутніми при цьому підписанні, тисячі людей з цілої України діставалися до Києва, як диверсанти лісом, обходячи ворожі заслони :(

З одного боку - ну, не вірю я, що вони зможуть, балотуючись нарізно, не обливати один одного брудом.
З іншого - а як їм зараз висувати єдиного кандидата, якщо Яценюк і Кличко (і Захід, який їх підтримує) навряд чи можуть одразу (до першого тура) погодитись на єдиного кандидата Тягнибока (гадаю, причини зрозумілі), а добра частина свободівців не пробачать своєму лідеру, якщо він відмовиться від президентських амбіцій і почне працювати на якогось ліберала-центриста. Ця проблема була наочно продемонстрована хоч би й сьогодні, коли початок довжелезної колони скандував "Юлі - волю!", а а хвіст "Тягнибок - президент!".
Не сваряться - і це в такій ситуації добре. А мітинг сам, хоча й не дуже вразив мене "протестністю" - все ж розгойдування човна. Перед Помаранчевою теж було багато подібних мітингів, і ніхто й не чекав, чим вони закінчаться.

У цьому пості буде звіт з ходи, а те, що було на Софійському майдані - у другій частині.

( Дуже багато фото, трошки коментарів до нихCollapse )

18 травня 2013 року під час сутичок на Великій Житомирській було побито журналістку 5-го каналу Ольгу Сніцарчук та фотокора "Комерсанта" Влада Соделя (на фото нижче). Ольга знімала бійку, і молодики кримінальної зовнішності - фашисти Януковича - накинулися на неї, збили з ніг, вибили і, здається, розбили камеру, вдарили в обличчя. Влад закривав Ольгу собою, йому теж дісталося. Ольгу з місця події забрала до лікарні "швидка". У неї розбита губа, підозра на струс мозку.

Журналісти і блогери вже ідентифікували нападника (http://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/5197d26b03c8c/,
http://v-n-zb.livejournal.com/5907236.html)

Між тим, МВС розповсюдило дивне (дуже м’яко кажучи) повідомлення, з якого чітко випливає, що братки, які побили журналістів, були з числа опозиціонерів. Це збігається й зі словами слідчого, який допитував Ольгу Сніцарчук: "І ще неприємно, коли слідчий мені сказав: «відітє , какая свирепая у нас оппозиція». На моє - ?????? - слідчий став мене запевняти, що били мене опозиціонери. Я заперечила, адже молодчики вигукували шось про «бандьор» і « фашистів», отже самі вони, я так розумію, антифашисти (значить - я фашист???).
А потім слідчий цікавився у мене, як я ставлюся до «бандьор». На уточнююче моє питання, спитав – ну ви тоже щітаєте, что Бандьор ето герой? І тоже небось думаєте, что все пам’ятники Ленину надо снести???" (https://www.facebook.com/olha.snitsarchuk/posts/4561357282263)

Практично одразу після того, як стало відомо про напад на колег, київські журналісти вирішили іти до МВС і вимагати порушення кримінальної справи. З’ясувалося, що кримінальне провадження порушене, але за ч.1 ст. 125 ККУ - "Умисне легке тілесне ушкодження", хоча всім зрозуміло, що це 171-а - "Перешкоджання діяльності журналістів". Саме перекваліфікування статті було й вирішено вимагати.
Під МВС зібралося більше трьох десятків журналістів. Прийшли народні депутати - Андрій Шевченко, Андрій Іллєнко, Ігор Мірошниченко, Олесь Доній. Вони зустрілися із заступником міністра Сергієм Лекарем, передали йому наші вимоги - негайно затримати нападників і покарати винних у бездіяльності міліції, яка тривалий час спокійно спостерігала за сутичкою. На нашу вимогу заст.міністра вийшов до нас, і найактивніші з журналістів почали його питати, чому не 171-а стаття. Він сказав, що не має права тиснути на слідчого, але якщо з’являться нові факти, то статтю може бути перекваліфіковано на іншу.
Після цього більша частина журналістів поїхали до міліцейського главку з метою зустрітися зі слідчим. Ввечері стало відомо, що до 125-ї статті таки додали 171-у. Можемо, коли хочемо...

У понеділок, 20 травня, о 9:30 НСЖУ та НМПУ збирають журналістів на пікет МВС (вул.Богомольця, 10). НМПУ, НСЖУ та партія "Удар" вимагають відставки міністра внутрішніх справ Захарченка.



( ФОТОCollapse )

Сьогодні чуйка підвела мене. Була переконана, що вся ця інформація про навезених звідусіль спортсменів-"антифашистів", якої в останні дні було дуже багато - звичайне "нагніталово", що робиться з метою налякати людей, щоб менше прийшло на мітинг.
Було ясно, що якась кількість бандюків таки буде - але де вони гуртуватимуться і наскільки будуть активні, мені було невідомо. Тому, відзнявши ходу, ми зі спокійною душею пішли до "віп-зони" і в момент, коли біля міліцейського главку була сутичка, знімали промови політиків, і про те, що поблизу щось відбувається, почули, коли було вже пізно туди бігти.
Мабуть, наступного разу - ну їх, тих політиків, краще прогулюватись "по краях" і тримати ніс по вітру, де що відбувається :)

До речі, дивно мені, бо складається в мене враження, що дуже багато моїх знайомих - і активістів, і журналістів - щось таки заздалегідь знали і змогли опинитися в потрібний час у потрібному місці. Друзі, мій телефон усі знають - 066-748-66-13, наступного разу свистіть, якщо що.

Отже, сюди я викладу фото і відео, зроблені не мною. У кого є ще фото і відео з цієї бійки - прошу посилання в коментарі. Вони можуть допомогти ідентифікувати братків, які напали на людей, зокрема, побили журналістів Олю Сніцарчук і Влада Соделя (на фото), які знімали бійку. Після того, як це сталося, ми, журналісти, і кілька народних депутатів великим натовпом пішли під МВС і "наїхали" на заступника міністра, і домоглися врешті-решт, щоб було порушено кримінальну справу саме за 171-ю статтею - "Умисне перешкоджання діяльності журналістів". Але про це я зроблю окремий пост. А зараз - про бійку.

Наскільки я зрозуміла з відео і слів очевидців, один чивокунь під’їхав до мітингу на БРДМ з надувною морквиною. БРДМ почав розлякувати людей, мало не наїздити на них - щоб привернути увагу преси. Всередині сиділи "актори", що зображали представників опозиції - "кролик", "ударівець" тощо.
Свободівці зупинили БРДМ і викликали міліцію, щоб та склала протокол. Міліція, поробивши щось для вигляду, БРДМ пропустила, тоді свободівці його заблокували. На захист військової техніки прибігли братки - фашисти Януковича, і напали на людей. Жбурлялися пляшками з водою, використовували газові балончики. Чула сьогодні від нардепа Ігоря Мірошниченка, що браткам було обіцяно по 500 грн за участь у бійці.
В результаті свободівці спочатку трохи порозгойдували БРДМ, примусивши вилізти пасажирів, потім злили з нього бензин і трошки його побили - спустили колеса, розбили скло (Мірошниченко аж руку порізав).

( ДаліCollapse )

ХЕРСОН. Пише Андрій Павловський:

"Щойно активісти з Херсона повідомили мені про "потяг-признак", який повіз на Київ 19-ть вагонів учасників на антифашистський мітинг! Потяг повністю був заповнений учасниками. Номер потяга №
504! Що це за потяг - ніхто не знає, сторонніх пасажирів туди не пускають. Як сказав громадський діяч з херсонщини Олег Зайченко: "22 вагона рекрутированных местными регионалами борцов с фашизмом отправляются с ж/д вокзала в Киев. Что бы идейные бойцы не бунтовали и не разбежались, в поезде будет выдан аванс". Як відомо, за участь у "антифашистському" мітингу у м.Херсоні платили по 130 грн. Звертаюсь до всіх тверезомислячих людей: не допустить провокацій! Від цієї банди можна оцікувати що завгодно!".

ЛЬВІВ. Повідомляє телефоном Павло Подобєд (бачив на власні очі):

На залізничному вокзалі сьогодні працюють лише чотири каси, біля них стоять довжелезні черги. (Зазвичай працює набагато більше).
Квитки на Київ продавали лише на потяг №81 "Ужгород-Київ", що відходить за розкладом о 22:07. Але цей потяг кілька разів переносили, повідомляючи про запізнення, о 22:50 зробили оголошення, десь уже четверте, що потяг прибуде о 23:20.
Люди накручені до межі, хтось не встигає в аеропорт і т.д.

Перед цим потягом були ще два потяги Львів-Київ, але на них квитки не продавали, казали, що немає місць. Але Павло на власні очі бачив, що вони поїхали напівпорожні.
Побачивши, що місця є, люди побігли до цих потягів, просили провідників їх взяти, але нікого не взяли.

О 23:17 зробили 5-е оголошення: потяг перенесли до 23:50. Частина людей з відчаю почала розходитись...


ТЕРНОПІЛЬ, СТРИЙ. Інформація від прес-служби ВК "Наступ".

ДАЇ масово зупиняє автівки у Тернополі, котрі рухаються в напрямку Києва.
Як повідомив активіст Тернопільського обласного осередку ВК "Наступ" Білий Сергій, автівки пропускають лише за хабар у розмірі 250 грн., окрім того ДАЇ дає спеціальний код, назвавши який можна рухатись без перешкод.

Один із інспекторів ДАЇ, з яким вдалося "домовитись" повідомив, що уся міліція працює за пропускними секретними кодами, котрі ввели у всій Тернопільській області.

Про перешкоди такожповідомляють активісти зі Стрия. Зокрема є інформація, що зараз на Стрийському вокзалі шукають вибухівку. Усі потяги тимчасово зупиняють в декількох кілометрах від вокзалу.


ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Інформація від "Чорного Комітету":

З Дніпропетровська вже завернули автобус, який віз людей на опозиційну акцію 18 травня в Києві.
На виїзді з Дніпропетровська автобус зупинили працівники ДАІ. Без жодних пояснень завернули його назад в місто, а сам автобус відправили на штрафмайданчик. Про це повідомив активіст Чорного Комітету в Дніпропетровську Андрій Немировський, який якраз їхав цим самим автобусом.
Як бачимо, що проблема не лише на в'їзді в Київ, проблеми в першу чергу якраз на виїздах з інших міст.

Олена Білозерська: "Німеччина досі має сильний комплекс провини щодо нацизму, тому така реакція" (Інтерв’ю УНІАН)

Олена Білозерська: "Європі до відродження нашої нації і держави немає ніякого діла" (Інтерв’ю сайту "Конфликти і закони")

Скандал навколо конкурсу блогів. Трохи конспірології (Колонка в "Українському Тижні")

Хто і чому викинув Україну з конкурсу блогів? (Колонка на "Лівому березі").
УРИВОК:

Головне - що не конкретного невгодного блогера викинули з конкурсу, а всю Україну. І що ініціатори петиції зараз відверто радіють цьому. Більше того - якщо прочитати текст їхньої петиції - «Требуем аннулировать результаты конкурса The Bobs-2013 в номинации «Лучший блог на украинском» - цього вони й вимагали.

У конкретного блогера Білозерської ні так звані "антифашисти", ні організатори конкурсу нічого забрати не можуть, бо вони їй нічого і не давали. Можуть тільки додати - і додали - друзів, читачів, популярності, підтримки. А от для держави Україна це були серйозні репутаційні збитки.

З перших днів скандалу вражала неспівставність масштабів кампанії проти Білозерської з впливом і можливостями і самої авторки блогу, і навіть конкурсу The Bobs. Автор цих рядків переконана, що це було не стихійне обурення "антифашистів", а спланована спецоперація проти України - з метою загальмувати євроінтеграцію. План простий: дочекатися, поки блог людини з правими поглядами стане переможцем міжнародного конкурсу, а далі на цілий світ оголосити його нацистським. Майже половина українських інтернет-користувачів підтримали нацистський блог! Який жах, хіба можна таку державу пускати до толерантної Європи?

Що ж, мушу визнати, що провокація проти моєї держави вдалася.

Спостереження друге. В Україні немає лівих. Українських лівих. (Якщо звісно, вважати лівими класичних соціалістів, комуністів і тих, хто ідейно їм близький, а не націоналістів з ВО "Свобода"). Ті, хто сьогодні називають себе "лівими", "антифашистами" тощо, вчергове довели, що вони є або прямою агентурою Кремля, або просто свідомо чи несвідомо працюють на інтереси сусідньої держави. Навіть якщо декларують, що не люблять Росію і Путіна.

Бо якби це були українські ліві, якби у цих людей була бодай дрібочка патріотизму - вони б після перемоги блогу, в якому декларуються відмінні від їхніх погляди, почали б міркувати, як самим створити цікавий україномовний ресурс і чесно перемогти на конкурсі наступного року. І в жодному разі не вимагали б зняти свою державу з конкурсу, тим більше, з таким скандалом. І не раділи б цьому.

На відміну від цих "антифашистів", порядні люди можуть дотримуватись різних політичних поглядів, але завжди поводяться як порядні люди, і в цьому автор цих рядків у процесі скандалу зайвий раз переконалась.

Спостереження третє. Вся ця історія боротьби з "нацистським" блогом дуже підозріло вкладається у загальне русло "боротьби з фашизмом", якою зараз ні сіло ні впало зайнялася наша влада...
(Далі тут: http://lb.ua/news/2013/05/17/199864_hto_i_chomu_vikinuv_ukrainu_z_konkursu.html?utm_source=lbua&utm_medium=link&utm_campaign=mainarticle)

Боже мій, люди, чим же ми тільки займаємось.
Поки українофоби роздували мильну бульбашку "нацистського скандалу", привертаючи до нього увагу цілого світу, поки я неприховано тішилась рекламою, яку за здорово живеш вони мені зробили, поки "прогресивна громадськість Німеччини" тиснула на організаторів німецького ж конкурсу - Ганна (Лисиця) Сінькова написала такі слова:

"Вже рік я нуджуся білим світом, чекаючи поки мені зачитають мої 5 років позбавлення волі, виконуючи ці ритуали разом з цинічними покидьками з судів і прокуратур.
Добре усвідомлюю, що "танцюю" на суддівських столах не тому що люблю танцювати, а через те, що не можу спокійно дивитися на людину в клітці, яка ходить завченою вже тюремною ходою по тій клітці з кутка в куток, з поглядом затравленого звіра, яка так само як і я колись, так само як і решта зараз - розуміє, що її не випустять до тих пір поки це не буде комусь вигідно.
Повага до суду, ритуали "всім встати, суд іде, неповага до суду", заявлення відводів за якими нікого не буде відведено, підписка про невиїзд з остогидлого до колік міста, роз'яснювальна робота в КВІ з регулярністю раз на місяць...
...
Я не розумію, чого я все далі і далі дотримуюсь цих ритуалів, знаючи що за місяць-другий споглядатиму небеса через сітку "критої" чи з плацу якогось табору впродовж 5ти років....
Я написала це, аби цього разу встигнути. Минулого ж разу змоги такої не було.
Я нуджуся бо знаю що не хочу тікати з цієї прогнилої наскрізь країни. Я не люблю бігати, ходити, тікати і просити".

Я не вірю, що її можуть посадити на 5 років. Але посадити - можуть.

( ДаліCollapse )

У нас новина: Deutsche Welle не витримала тиску людей, які не читали мій блог, але дуже не люблять Україну, патріотів і націоналістів, і, поігнорувавши заклики тих, хто його читав, зняла Україну і українську мову з цьогорічного конкурсу.

Особисто я задоволена, що так сталося. Бо мене цікавить визнання українців, які мене читають, а не німців, які не читають :)
Але - за державу прикро, звісно.

"Антифашистам"-стукачам Велика Подяка (с). Бо вони, по-перше, зробили мені такий піар, який ніякий олігарх ні за які гроші не купить, і який ніякою багаторічною самовідданою працею не заробиш.
По-третє, дали нагоду порядним людям різних політичних поглядів зайвий раз продемонструвати свою порядність. Під час цього скандалу практично жодна людина від мене не відступилась.

На німців зла не тримаю і, як і раніше, бажаю їм якнайскорішої диверсифікації поставок газу :)

За посиланням - моя колонка в Українському Тижні, де пишу дещо з того, про що не казала раніше. Ось вам уривок:

"У автора цих рядків є знайомий, який часто робить абсолютно божевільні конспірологічні прогнози – не менше половини з яких, втім, якимсь дивом збуваються. Так ось, довідавшись про початок скандалу, він сказав, що це «ФСБшна тема». На його думку, коли у північно-східній державі побачили, що на конкурсі від України перемагають блоги людей з правими поглядами, було вирішено дочекатися оголошення результатів, а потім на весь світ оголосити переможця нацистом. Щоб можна було сказати, що Україна нацистська держава, бо українці голосують за фашистські блоги. І таким чином відрізати нас від Заходу, де нацистів, як відомо, не люблять.

Опосередкованим підтвердженням цієї версії є те, що після того, як великий відсоток українців віддав голоси «Свободі» і вона потрапила у парламент, здіймався схожий лемент, спрямований за кордон.

Ще один цікавий момент. Звернемо увагу на те, чого вимагають ініціатори скандалу. Цитую їхню петицію: «Требуем аннулировать результаты конкурса The Bobs-2013 в номинации «Лучший блог на украинском». Тобто – не зняття постфактум з конкурсу одного конкретного блогера, а скасування результатів взагалі.

У першому варіанті перемога дісталася б тому, хто посів друге місце, тобто проекту Дмитра Різниченка, в якому збираються найцікавіші матеріали з української блогосфери – різної тематики, без жодної пропаганди. Сам Різниченко, до речі, повівся гранично гідно: як тільки почався скандал, заявив, що вважав би ницістю прийняти перемогу, здобуту шляхом доносу.

У другому варіанті де-факто скасовується цьогорічна (а можливо, й не тільки цьогорічна) участь нашої держави у міжнародному конкурсі блогів. Бо номінування конкурсантів, відбір фіналістів і голосування займають аж три місяці, і ніхто б для України не став проводити цю процедуру від початку.

Цього року Україна вперше взяла участь у конкурсі The Bobs. Це приємна подія, але не більше того. Мало хто у світі знав би про це нове досягнення нашої держави, а пишалися б ним лише українські блогери. Але якщо у перший же рік участі Україна зі скандалом вилетіла б зі змагання, бо українці, виявляється, обирають «нацистів» - оце вже серйозний удар по іміджу нашої держави у світі. Вигідний, безумовно, тільки Кремлю і його місцевій агентурі".

ПОВНІСТЮ ТУТ:
http://tyzhden.ua/Columns/50/79579

Мда... Схоже, що це дійсно міліція. Від психологічного тиску, типу викликів на допити, перейшли до фізичного - ловлять людей біля під’їздів і б’ють.
А єдині двоє політиків, які досі публічно сказали, що вважають потрібною повну люстрацію силовиків - Луценко і Парубій.
Сподіваюся, кількість таких політиків побільшає.



Інформація зі сторінки Кирила Бабенцова у Фейсбук:

Міліціянти жорстоко побили трьох націоналістів: у одного порізане обличчя, у двох струси

14 травня 2013 року жорстоко побили Володимира Карася. В цей же день відбулися спроби нападу на ще двох націоналістів, один з яких зараз у лікарні. А 10 днів тому відбувся перший подібний напад на Володимира Назаренка.

Троє чоловіків у цивільному чекали Володимира Карася у його під’їзді. Коли він зайшов, вони почали наносити удари зі словами “Надо меньше на акции ходить”. Нічого з матеріальних цінностей не забрали. У нього зламані верхня і нижня щелепи, струс мозку, порізане обличчя і три вибиті зуби. Володимир є братом активіста, члена комітету Київської міської організації Всеукраїнського об’єднання “Свобода” і помічника народного депутата України Євгена Карася. Очевидно, що Володимир постраждав лише через те, що його сплутали з братом.

( ДАЛІ, ПРО НАПАДИ НА ІНШИХ ЛЮДЕЙCollapse )

8 травня у Дніпропетровську якісь накачані фашисти (за свідченнями потерпілих, спортсмени з місцевого клубу дзюдо) напали на мирну ходу, де було багато жінок і літніх людей. Учасники ходи несли державні прапори і транспаранти дослівно такого змісту: "Вічна пам’ять жертвам Другої світової війни", "Україна втратила 13 мільйонів синів і доньок в Другій світовій війні", "8 травня - Всесвітній день пам’яті і примирення".

Фото, відео, невеличке розслідування щодо можливих замовників нападу:
http://blogs.korrespondent.net/users/blog/andrey23k/a106675

Тепер постраждалі скаржаться на інформаційну блокаду, а нападники стверджують, що нікого не били:
http://politikan.com.ua/2/0/0/66496.htm

Інформаційна блокада - штука погана, її потрібно проривати.

---

( ПОДРОБИЦІ І ТРОХИ ФОТОCollapse )

Цікаво, вони дійсно такі недолугі, що, розгорнувши проти мене вселенську кампанію, яка триває вже котрий день, звинувачуючи мене, зокрема, у порушеннях правил конкурсу The Bobs - самі досі не дали собі праці прочитати умови цього конкурсу?

Не буде ніякої премії для переможців у національних конкурсах. Не буде для нас ніякої церемонії нагородження. Це й не планувалося від початку.
Нагороди під час церемонії у Бонні 18 червня отримають лише шестеро переможців у шести МІЖНАРОДНИХ номінаціях, серед яких цього року українців, на жаль, немає.

А мою премію я вже отримала - це 46% голосів співвітчизників. Кращої не буває, і забрати її у мене ніхто не може.

P.S. Чи це вони свідомо людей дурять? Щоб написати потім, що вони домоглися свого - Білозерську на церемонію не запросили і премію їй не видали? :)