?

Log in

грудень 2016   01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Після Савур-могили

Звичайна війна

Posted on 2016.12.02 at 23:21
- Ось з цього ліска на нас вийшов здоровенний кабан. Ми його застрелили, з 5,45, одиночними. Ой, скільки м'яса було! По всіх позиціях розвезли.
Розказую, як взимку 14-го на Водяному до нас у ставок прилетіли дві міни - так само розвозили по всіх позиціях рибу. А потім на розтяжці підірвався молодий кабанчик. Вояки поклали його на бетер, накрили брезентухою і повезли в свою располагу. Привезли тушу під скривавленим брезентом, усі збіглися, перелякані: "Хлопці, куди ви влетіли?" - а там м'ясо!

Усі сміються. Показують, який здоровий був "їхній" кабан.
- А ти не перебільшуєш трохи, а, друже? Може, не такий, а трооошечки менший?
- Та я зараз покажу! - І лізе у мобілку. На екранчику усміхнений бородань показує "козу" на тлі впольованого кабана - таки величенького...
- Це мій друг. Він загинув три тижні тому. Ось там ішли у секрет, а "сєпари" вийшли он звідти...

До мене доходить, що нам за годину йти саме туди, звідки вийшли ці "сєпари". Не скажу, щоб аж дуже страшно стало - але цікаві історії якось скінчилися...
- Покажи, що там ще у тебе є.
- Це моя дружина приймає присягу. Вона дуже хотіла, щоб я прийшов на присягу, а командир не відпустив. Ну, я домовився з хлопцями, щоб прикрили, і втік. Довелося вдягнутися по гражданці, щоб не мати проблем - а вона дуже просила, щоб я прийшов у формі. Ну, я поклав форму у пакет... А потім переплутав і поспіхом не той пакет схопив. Дивлюся - а в пакеті лише берці. Ну, і прийшов на присягу у шортах. Як вона сварилася!.. А потім ми добилися, щоб служити разом. І три місяці вона була зі мною тут, на цій позиції.
- А де вона зараз?
- У госпіталі. Ні, з нею все буде гаразд. На другий день після поранення вже рвалася назад, до нас. Скоро повернеться...

Звичайні контрактники. Звичайний вечір. Звичайна війна.

Після Савур-могили

Теепло... :)

Posted on 2016.12.02 at 14:40
11

Після Савур-могили

Балувані

Posted on 2016.12.01 at 18:36
Щось ми всі якісь дуже балувані стали.
От у мене проблема, приміром, що ніде помити голову. Певніше, це я так думала, що проблема і ніде - поки не побачила цуцика, якого підібрали вояки з сусідньої позиції.
Вояки, що місяцями не вилазять з окопів, підібрали викинутого кимось хворого цуцика. Виходили. Назвали Монка. Дають їй таблетки, промивають оченята.
І щодня купають.
Гріють воду на буржуйці, купають і сушать у бліндажі. Крім цього цуцика, мають ще одного, трохи старшого (і за обома встигають придивлятися, щоб ті не пішли на міни), двох "постійних" котів і чотирьох "приходячих". На моє питання, як їх вдається прогодувати - а я знаю, що це таке, в мене лише Ефка і Сілька, і їм, буває, нема що дати - відповідають: "А так... Якось. Самі менше їмо".

Люди, більшість наших проблем - абсолютно надумані.

Після Савур-могили

Перший сніг

Posted on 2016.11.30 at 22:27
Перший сніг

Ну, от і сюди, до нас, прийшов перший сніг.
Зустріли його в дорозі...

Засохлі будяки стоять припорошені, як новорічні ялинки. Паскудні місцеві посадки, що вислухали на свою адресу стільки матюччя, сьогодні якісь урочисті. Рожевий краєчок неба - світанок. Тиша - ні вітерця, ні тваринки, тільки шурхіт нашої форми, і ще час від часу то "бух" із саушки, то "пшшшш" з СПГ.

Ефунька-собакунька побачила сніг вперше в житті і не розуміє, що відбувається, тож гасає, стрибає і ковзає. Перехоплює і ковтає сніжки, якими кидаються бійці.

Вчора дуже плакала, що її не взяли на вихід і посадили на ланцюг, щоб не бігла за нами, але куди її - там багато мін.

Починається наша третя зима на Донбасі.

Після Савур-могили

Павук

Posted on 2016.11.24 at 21:38
pavuk

Друже, я пишаюся знайомством з тобою і бажаю якнайскорішого повернення у стрій!

Хто не в темі: це той самий розвідник "Павук", який взяв у полон 8 "сєпарів". Нині він важко поранений, вже вдруге за півтора року. Але все у нього буде гаразд!




Маленьке приємне відео про те, як ворожий кулеметник насипав по наших позиціях, і як бійці УДА доступними методами пояснили йому, щоб більше так не робив.
ОТУ М, осінь 2016

Після Савур-могили

П'ЯТЬ ШЛЯХІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

Posted on 2016.11.22 at 22:10
Три роки тому (справжня річниця - 1 грудня) ми взяли участь у подіях, які трапляються раз на життя покоління. Те, що ми не зможемо зараз довершити, довершувати вже не нам. "Буде того зілля нашим дітям дорубать" (с).
Три роки тому ми почали боротьбу за суверенітет України, яка триває і досі. Це з таких речей, які не даруються трьома п'яними президентами, за таке платиться кров'ю всього народу. Ну, не буває інакше. Наївно, як бачу тепер, було думати, що за нас уже заплатили наші попередники. Вони платили, платимо ми, ще й діти наші платити будуть, якщо ми передамо їм наші проблеми.

На цій високій ноті про минуле закінчую. Давайте разом подумаємо, що робити далі.
Ті, яких все влаштовує (влада і нинішня ситуація), можуть далі не читати. Але думаю, що таких просто немає.

Я міркую дуже просто: якби до влади прийшли люди, які думали б про інтереси держави, а не про власне збагачення, дві третини наших проблем зникли б самі собою. Зауважу, що крадуть і наживаються аморальними шляхами не лише представники найвищої влади, а практично всі, на всіх рівнях, хто має доступ до будь-чого "вкрадабельного". Тобто, це не якісь окремі люди, яких можна нейтралізувати - це система. Той, хто украв мільярд, може посадити того, хто украв сто гривень. Але це несправедливо. Починати треба згори. Якщо гниття починається з голови, чому б і очищенню не початись звідти ж?

Отже, нам потрібна порядна патріотична влада. Думаю, з цим погодяться усі.
Наступне (і найважче) питання - де її узяти. У багатьох з нас є на прикметі людина, яку ми вважаємо гідною очолити державу. Для мене це одна людина, для вас, можливо, інші. Але всіх наших "кандидатів" споріднює одна особливість: у них немає великого бабла, якого вистачить на те, щоб завісити всі міста і села своїми фізіономіями і крутити в прайм-тайм свої ролики по всіх каналах.
Отже, маю сумну новину: переобрати непорядну владу на порядну ми не зможемо. Колись - так, якщо в нашій країні з'являться традиції демократії, але не в найближчі 5-10 років.

ДАЛІCollapse )



Завтра друга річниця від загибелі нашого друга і командира, Розвідника з великої літери - Сєви Воловика...
Після війни про його життя обов'язково напишуть книгу, а поки що - маленьке відео пам'яті Сєви, зняте за тиждень до його загибелі (раніше ніде не публікувалося). Самого Сєви в кадрі дуже мало, бо він в силу професії забороняв себе знімати. Але там є атмосфера, у якій пройшли останні дні його життя - Водяне під ДАП, розмови, звуки війни. І є Сєвин голос...

Мені неприємно писати це звернення, але я змушена.
Мій підрозділ переживає зараз дуже важкі часи в матеріальному плані.
Одягом, спорядженням і технічними приладами завдяки вашій допомозі ми забезпечені добре. Також, дяка Богові і вам, не голодуємо.
Але у нас закінчився запас соляри. Грошей на неї теж нема. Ми не можемо їздити на передок!
Це не єдина наша матеріальна проблема (є ще плата за комунальні послуги та інше), але на сьогодні - головна.

Я просто ненавиджу просити гроші. Досі, якщо просила, то майже завжди лише речі для наших бійців. Тому і зараз ми краще взяли б не гроші, а талони на соляру. Чула, що в декого є можливість брати їх оптом зі знижкою.
Але ми в такому становищі, що приймем і гроші. Їх можна надсилати на приватівську картку - це моя особиста картка:
4149 6258 0502 2157

Звичайно, з мого боку буде сувора звітність по витратах на соляру.

Допоможіть, друзі! А я вам гарних відічків з бойових повикладаю :)

Коли на виборах у Штатах переміг Трамп і про нього не писав лише ледачий, мені було до чого завгодно, тільки не до Трампа :) Тепер, наполовину розвантажившись - можна і про нього.
Отже.

Перше. Чому на виборах у Сполучених Штатах Америки переміг Дональд Трамп.

Вже було багато сказано про те, що Обамина політика підтримки дармоїдів (тих, що живуть на допомогу від держави) дала Трампові голоси пересічних трудяг - робітників і фермерів, які зазвичай не ходять на вибори, бо їм немає коли.
Але є ще одна причина. Обама - чорношкірий, і з цієї причини за нього голосувало дуже багато не білих американців. Лише їхніх голосів йому б для перемоги не вистачило, він отримав також багато голосів білих співгромадян, яким подобалась його політика. Але не білі - голосували за нього масово, переважною більшістю.

Клінтон є продовжувачем політики Обами, але... вона біла (мінус голоси частини чорношкірих) і жінка (мінус голоси частини мусульман та інших подібних). Прошарок американців з низьким IQ навряд чи розумів, що вона продовжуватиме політику попереднього президента, вони бачили у ній лише жінку і білу. Без цих двох страшних недоліків - гадаю, вона виграла б вибори :)

Друге. Що зміниться в США і в світі після перемоги Трампа.

Бог дасть, піде відкат від політики толерантності і політкоректності назад до консервативних цінностей. Толерантність і політкоректність, як і багато чого іншого - це як ліки, корисні у малих дозах. У зашкалюючих дозах останніх десятиліть вони є отрутою.

Третє. Що перемога Трампа принесе Україні.

Вона принесе Україні позитив, але не зараз, а трохи згодом.
Президент з консервативними поглядами - це підсилення Сполучених Штатів. Україні вигідні сильні Сполучені Штати як противага агресивній Росії. Чим сильніші вони - тим для нас краще.
Але це у перспективі, а спочатку нам буде важко. Бо серед дармоїдів, для яких тепер прийдуть важкі часи - не лише безробітні американці, а й українські можновладці-крадії. Якщо вони колись привчаться трохи менше красти - не ці, ці безнадійні, а вже наступні - ось тоді і почнеться позитив.




Щось я давно вам не показувала свою малечу. Їх у мене двоє - Ефка і Сільвер. Оцьому малому ще немає трьох місяців. Як і Ефка, він сильно хворів, але з допомогою добрих лікарів витягнули.

Вночі воно спить під ковдрою, а всю решту часу гасає ТАК! - я такого ще не бачила, так не гасав навіть мій Комця. Ловить мишей. Стрибає по деревах, як мавпа. Вміє підстрибувати з місця, без розбігу, мало не на метр вгору і, розчепіривши лапи, на півсекунди зависати у повітрі. Ганяє по підлозі різноманітні предмети - від маленької гільзи до здоровенних картонних коробок. Гарчить на великих собак і ніколи від них не втікає. З'їдає за день мало не дві власні ваги. І КУСАЄТЬСЯ! Кусає все і всіх. Зуби, як голки, без рукавичок з ним не пограєшся. А лагідне ж - варто мені сісти, залазить на коліна, вкладає голову мені в долоню і засинає.

Ветеринар, до якого я привозила Сільку, коли він хворів, подивився на мене (а я ж у формі) з докором: "Вам у вашому становищі не варто було купляти дорогого породистого кота, за яким ви не в змозі нормально доглядати. Взяли б кошенятко з вулиці". Я сказала, що Сільвер якраз і взятий з вулиці, але він мені, здається, не повірив...

Після Савур-могили

Повернувся з "АТО" :)

Posted on 2016.11.14 at 18:51
Повернувся побратим з відпустки, розповідає:
- Заходжу до сусідів, сидить сусід за столом. "Гелетейка", тєльник, в одній руці цигарка, в другій пляшка горілки - з "АТО", блін, приїхав!
- Ну, і як там в "АТО"?
- І не кажи, твою мать. Стріляють! Не встиг відійти покурити - бабах! Прилетіло. Вони нам - бабах! Ми їм - бабах! - і далі в тому ж дусі розповідає півгодини, посьорбуючи горілку. Закінчує розповідь прекрасною фразою:
- ...бав я більше їздити у те СЕЛІДОВЕ!
:)))

P.S. Для тих, хто не в темі: Селідове від лінії фронту кілометрах у тридцяти.

20161113_235637

Тутешню воду пити не можна - некип'ячена вона просто мутна, а кип'ячена стає коричневого кольору, про смак говорити взагалі не доводиться.
Тому воду п'ємо лише з пляшок, куплену або привезену волонтерами.

Бувають моменти, коли вона закінчується, і доводиться питт звичайну. На складі є таблетки для очищення води, але хімія вона і є хімія, щось я їй не довіряю...
Тож зробила сьогодні отаке. Дві пляшки і вата. Літр проціджується в середньому за десять хвилин. Вода виходить прозора, як гірський кришталь, нормально кип'ятиться і на смак доволі приємна.
Може, комусь стане у нагоді.

inet

До того, що ти сидиш на позиціях у 400 м від супротивника - і в тебе є ІНТЕРНЕТ!!!

Після Савур-могили

Міномети "Молот"

Posted on 2016.11.12 at 19:28
Tags: ,


Відеосюжет УДА про нові міномети "Молот".
Два цих міномети були випробувані у бойових умовах артилеристами 5-го батальйону УДА. Наші хлопці стверджують: це хороша, надійна, сучасна зброя.


unso

11-го листопада в Національному військово-історичному музеї України відкрилась експозиція "Війни УНСО - Придністров'я, Абхазія, Чечня".

Ветерани тих війн підготували чимало сьогоднішніх захисників України, і ще самі встигли взяти участь у нинішній війні.

До експозиції увійшло багато цікавих та рідкісних матеріалів: бойові стяги, фотокартки, нагороди, форма, особисті речі бійців, відеоматеріали з тих гарячих точок і багато іншого.

"Два роки тому неймовірною була навіть думка про те, що така експозиція можлива", - сказав на відкритті полковник УНСО Валерій Бобрович.

Інтуїція підказує мені, що ця виставка стала можливою відсотків на 80-90 завдяки ентузіазму "Мирона", який через всі буремні 90-і і 2000-і, попри всі обшуки і тюрми зумів зберегти унікальний унсовський архів, перетворивши свою хатинку на домашній музей.

Виставка "триватиме у Національному військово-історичному музеї України (м.Київ. пров.Кріпосний, 1) до 5 грудня.

Більше тут:
http://unso.in.ua/uk/new/u-nacionalnomu-viyskovomu-muzeyi-vidkrilas-ekspoziciya-viyni-unso

161109_simferopol-yarosh

На Донбасі з таких закликів (тільки прізвище там стояло інше) усе й почалося.
І в Криму почнеться.

У мене в ЖЖ пасеться один кумедний ватний троль, котрий весь час пише про нас огидні нісенітниці, часто на сексуальну тематику.

Вчора він вчергове примудрився образити честь наших дівчат-парамедиків. Написав, що "Госпітальєри" - це фронтовий бордель (він це постійно всюди пише), і в якості "доказу" запостив фотку, де парочка займається сексом, із підписом, що дівчина - з "Госпітальєрів", підпрацьовує повією, а фото це йому нібито надав безпосередній учасник зйомки.

Можна було просто потерти комент і забанити (я зовсім нещодавно випустила його з тривалого бану), але ж він на інших сторінках поширюватиме цю брехню. Так що далі - моя відповідь:

"На прохання Григорія я нещодавно розбанила "Кота Леопольда". Чи не кожен його коментар - брехня, але мені до ватної брехні не звикати, вона мене навіть забавляє.

Але цього разу Леопольд перейшов межу, зачепивши честь наших дівчат-парамедиків.
Дай, думаю, умию негідника. Я ж бачу, що це не фото,"надане безпосереднім учасником", а скріншот з професійно знятого порнографічного відео.

Отже, я провела невеличке розслідування. Почала з малесенького логотипу порностудії у правому нижньому куточку, який Леопольд полінувався зафотошопити. Ввела у гугл: "[логотип] порно". Перше ж посилання - на сайт цієї порностудії. Там рядочками багато-багато прев'юшок відео. За десять хвилин знайшла потрібне: неголений хлопець з сережкою у вусі, дівчина-брюнетка, характерна локація зйомки - білий диванчик і сірий килимок.
Більше того, студія, вочевидь, серйозна, знімає не випадкових дешевих повій за копійки, а відомих порнозірок, і завжди вказує їхні імена.

Цю брюнетку, яку Леопольд назвав "парамедиком ДУК ПС", звати Megan Rain. Погуглила на її ім'я - вона достатньо відома порноактриса зі Сполучених Штатів.

Посилання на відео, з якого Леопольд зробив скріншот, давати не буду - хто захоче, сам знайде.

Леопольде, тобі самому не соромно, що так легко тебе зловили?

Наступного разу я свої десять хвилин на викриття чергової брехні не витрачатиму. Ще раз таке побачу - забаню пожиттєво".

image-0-02-05-938d1056aa424a37bbae2b4acdba578d31d0b23b0afcb90e55dbe831091c8d4b-v

Взяла участь у благодійному проекті, зібрані кошти підуть на побудову реабілітаційного центру для інвалідів "АТО".

Концепцію проекту поки що не розповім, потримаю інтригу :)

На фото поруч зі мною автори проекту - фотограф Роман Ніколаєв і команда Vogue UA.

Після того, як у Путіна у 2014 році завдяки добровольцям і волонтерам провалився план-"бліцкріг", згідно з яким обласні центри півдня і сходу України мали посипатись, як карткові будиночки, під ноги зелених чоловічків, він за деякий час випрацював новий план захоплення нашої держави: увіпхнути окуповані території назад в Україну, руками своєї агентури з числа українських політиків домогтися дострокових виборів у 2017 році, на яких, згідно з цим планом, переможуть проросійські сили.

На жаль, це досить реалістичний сценарій - навіть якщо вибори відбудуться не у 2017-му, а пізніше. Багато людей в Україні втомилися від діючої влади, розчарувались у Майдані - бо невідомо чому вирішили, що одразу після нього олігархи самі повернуть народу свої чесно награбовані у нього статки і настане загальна справедливість - а натомість всього лише російськоспрямованих бандитів при владі замінили європейськоспрямовані шахраї. Насправді, за наших умов це є колосальним досягненням - ми не вирулили з грунтівки на автобан, зате хоча б спромоглися звернути з дороги, що веде у здоровенне трясовиння. Але ж людям, які намалювали в своїй уяві широченні безкоштовні автобани вже сьогодні, пояснити це важко.

Додати до цих невдоволених голоси "нерозватнених" мешканців ОРДЛО - і здрастуй, пропутінська владо.

Висновок: що б там не писалося у "мінських домовленостях" (які були потрібні після Іловайська, а зараз вони великий кидняк), території повертати треба, а вибори там проводити - зась. Мінімум років із п'ять - жодних виборів.
Не обов'язково чекати до того часу, коли голоси мешканців наразі окупованих частин Донбасу поділять між собою Олег Тягнибок і Дмитро Ярош. Але коли політсили Яроша і Тягнибока зможуть вільно проводити там політичну агітацію, мітинги, зустрічі з виборцями без охорони нацгвардійців з автоматами, кулеметами, собаками, міношукачами і військовими гелікоптерами - оце буде знак, що час настав, пора проводити вибори.

А до цього - лише "розватнення" - за аналогією з денацифікацією у післявоєнній Німеччині (без якої на цілком чесних виборах перемагали б маловідомі міністри з уряду Гітлера і не найбільш одіозні генерали СС), а також відбудова, покращення економічного стану і грамотна пропаганда.


Після Савур-могили

Цікава шашечка

Posted on 2016.11.02 at 17:48
shashechka

У Києві вже двічі було помічене таксі з луганськими номерами і ось такою цікавою шашечкою, що викликає нездорові асоціації (схоже на "георгіївську стрічку").
Хто побачить цю автівку, будь ласка, ввічливо поцікавтесь у водія, що саме він мав на увазі, і ще більш ввічливо порадьте йому шашечку перефарбувати.

Після Савур-могили

Хочу!

Posted on 2016.10.30 at 19:04
rozvidka_ukraine_sl

Роздивившись нову емблему і так, і сяк, порадівши з московської істерики навколо неї і подумавши добре, вирішила - ХОЧУ ТАКИЙ ШЕВРОН!!!
На ньому написано: "Воєнна розвідка України". Про ЗСУ чи іншу силову структуру чітко не сказано. Ми ж теж фронтова розвідка, і не Росії чи "ДНР", а України. Терміни "військова" і "воєнна" все одно всі плутають і плутати будуть - виходить, маємо право носити :)
Хто знає, де це диво можна дістати?

А давайте я вас посмішу трохи.
Чи багатьом з вас випадало поспілкуватися з улюбленим письменником?
Певна, що деякі мають такий досвід.
Мабуть, це було десь на літературному вечорі? Чи, може, ви написали йому на сторінку у соцмережі і отримали чемну відповідь?

Переконана: ні в кого це не виходило так круто і весело, як нещодавно у мене :)

Як багато людей з мого кола спілкування, в юності я захоплювалась "Дозорами" Сергія Лук'яненка. Не дуже полюбляю жанр фентезі, але ж "Дозори" насправді не про відьом і магів, а про сучасне нам пострадянське суспільство, правдива розповідь про життя сучасних людей. Від роману до роману спливав час, навколишній світ змінювався - і у книгах це чітко відбивалося. Наприклад, у першому "Дозорі" офісні працівники гралися у DOOM, а головний герой носив із собою CD-плеєр, і ці впізнавані деталі було дуже приємно бачити. У подальших "Дозорах" техніка вже сучасніша. А у 2000-х, ніби мимохідь, кількома мазками, Лук'яненко показав абсолютно безпросвітне життя російського села - і не десь за Уралом, а під Москвою.

Це як притча, як модель світу - так само, як Маріо Пьюзо у романі "Хрещений батько" показав модель світу на прикладі спільноти мафіозі.

Коли у 2004-му році я дізналася, що мій улюблений письменник - ватник і українофоб, у мене був легкий шок, але вже тоді я вміла відрізняти творчість митця від його особистості. І спокійно продовжувала читати талановиті романи, написані м...ком.

І от кілька днів тому у "ватній" ЖЖ-спільноті один "русскомірєц" написав неправду про Дмитра Яроша. Я у ввічливій формі вказала йому на це. І ось на цей мій коментар несподівано відповів Сергій Лук'яненко, який пише у ЖЖ під ніком "Доктор Пілюлькін".

Він написав (дослівно, скріншот нашого листування додається):

"Свинячу мову не розмовляем - ну как-то так принято говорить у вас, селюков. Выучишь литературный русский - приходи сюда просить прощения и тёплого сытного рабочего места. Ватник, дозу жидкого белка и полежечную койку в кабине КамАза предоставим, с бурятскими дальнобойщиками согласовано.
Но вначале выучи язык Пушкина и Гоголя".

Я відповіла:

"Для моего самого любимого с ранней юности писателя сделаю на этом сайте исключение и напишу по-русски.

Знаете, Сергей, мы с мужем воюем бок-о-бок с первых дней войны, а вместе мы больше десяти лет. В первый день знакомства мы разговаривали о литературе, и оказалось, что у нас обоих Вы один из любимых писателей. Так выяснилось, что между нами много общего, и мы начали встречаться.

Конечно, уже тогда, десять лет назад, я хорошо понимала, что талант и человеческая порядочность далеко не всегда присутствуют в одном и том же человеке.

По-прежнему читаю Ваши книги. Как писателя продолжаю Вас уважать и любить. А как человек Вы, разумеется, заслуживаете быть выпоротым на конюшне специально обученным гуцулом".

На жаль, наше спілкування швидко урвалося, бо у тій спільноті мене забанили. Трохи шкода, якщо чесно. По-перше, під настрій я полюбляю тролити вату, по-друге - просто фізично відчуваю, як у нещасного письменника плати горіли :)

Ну, не вкладаємося живі ми у їхні ватні схеми.
І якщо навіть розумні і талановиті люди інфіковані цією заразою - без тотального розватнення (за аналогією з денацифікацією у повоєнній Німеччині) ніякого миру з ними бути не може.

lukyanenko

Після Савур-могили

Повернулися з завдання.

Posted on 2016.10.27 at 10:21
20161024_072450-copy

Повернулися з завдання.
Воно не було ні цікавим, ані небезпечним - просто робота, яку комусь треба робити.
Трохи замахалась, бо довелося довго лазити у снарязі, а на світанку сильно замерзла.
Зате маю тепер ворожий трофей у колекцію :)

20161026_213323



Воїнам 18-го (Рівненського) загону тероборони Української добровольчої армії на передовій капелан о.Микола Мединський освячує автотранспорт. 24.10.2016


Попередні 25